Fiatal Szlavisták Budapesti Nemzetközi Konferenciája I.

H
i
132
відданість ліричного героя та виражає щирість його почуттів. В угорському перекладі цей мотив відсутній, автор
зберіг тільки елемент щирості.
Укр..: „…І буде кобза гучна, / Та тільки не може вона / Лунати від струн моїх тихих щиріше.” (Українка 1951: 51)
Рос.: „…И будет та кобза звучна, – /Но все ж не сумеет она / Сердечнее струн моих спеть и вернее.” (Украинка
1950: 50)
Угор.: „…Cseng-peng az a húr hevesen, / De mégse teremt sohasem / Szívből fakadóbbat a halk zene mellett” (Ukrajinka
1996: 27).
Цитата свідчить про те, що в угорському перекладі ні кобзи, ні присвійного займенника немає. Цим можна
пояснити, що в угорському варіанті не повністю відчутна та відданість Батьківщині, яка є в першотворі.
Також відсутня в угорському перекладі та частина, де автор використовує епітети „рідна, кохана”. В російському
перекладі вони використані.
Укр..: „…По рідній, коханій моїй стороні…” (Українка 1951: 51)
Рос.: „…По милой, любимой отчизне родной…” (Украинка 1950: 50)
Угор.: „…Hadd halja, fülelje, szeresse hazám…” (Ukrajinka 1996: 27).
В цій частині угорський перекладач закликає Батьківщину любити пісні. Таким чином любов, повага ліричного
героя у перекладі угорською мовою трошки відходить на задній план.
Отже можна зробити висновки, що перекладачі передали головні ідеї та елемент пісні у вірші „Сі” разом із усіма її
конотаціями. Пісня – це дорога до перемоги, до волі, це слово, яке запалює надію у серцях, це сама надія. Це заклик до
єдності, до спільної боротьби заради досягнення спільної мети – волі. В російському та угорському перекладах є
контраст гучної та тихої пісні, що виражає силу єдності і слабкість та вразливість поодинокого бою.
Угорські та російські читачі перекладів віршів Лесі Українки „До” та „Сі” зрозуміють істинні вболівання поетеси
за Батьківщину, зрозуміють її любов до народу, до України, відчують велич таланту поетеси.
Література
Мушкетик, Леся (2006), Переклад з угорської на українську мову: теоретичні узагальнення та практичний досвід. Київ
– Ніжин.
Українка, Леся (1951), Слово, чому ти не твердая криця. В кн.: Українка, Леся. Твори в п’яти томах. Том. 1. Поезії,
поеми, легенди. 1880-1913. Київ.
Українка, Леся (1951), Contra spem spero. В кн.: Українка, Леся. Твори в п’яти томах. Том. 1. Поезії, поеми, легенди.
1880-1913. Київ.
Українка, Леся (1951), До. Цикл „Сім струн”. В кн.: Українка, Леся. Твори в п’яти томах. Том. 1. Поезії, поеми,
легенди. 1880-1913. Київ.
Українка, Леся (1951), Сі. Цикл „Сім струн”. В кн.: Українка, Леся. Твори в п’яти томах. Том. 1. Поезії, поеми,
легенди. 1880-1913. Київ.
Ukrajinka, Leszja (1996), Do. Hímnusz. Grave. In: Українка, Леся. Сім струн. Поезії. - Leszja Ukrajinka. Hét húr. Versek.
Budapest.
Ukrajinka, Leszja (1996) Si. Settina. In: Українка, Леся. Сім струн. Поезії. - Leszja Ukrajinka. Hét húr. Versek. Budapest.
Украинка, Леся (1950), До. Цикл „Сем струн”. В кн.: Украинка, Леся. Собрание сочинений. В трех томах. Том 1.
Перевод с украинского. . Редакция: М. Рыльский, Н. Браун, А. Дейч. Москва.
Украинка, Леся (1950), Si. Цикл „Сем струн”. В кн.: Украинка, Леся. Собрание сочинений. В трех томах. Том 1.
Перевод с украинского. Редакция: М. Рыльский, Н. Браун, А. Дейч. Москва.
Рильський, Максим. Лірика Лесі Українки http://www.referaty.pp.ua/abstracts/ua/literatura/literatura_12855.php
Франко, Іван. Леся Українка (1955), В кн.: Літературно-критичні статті. В двадцяти томах. Том 17. Київ.