Вісник, 1908, ч.5

лицї, якого тут на селї годувала сїмя, часто приставав Ванґен, але тепервін наважив ся вернути ся до дому тверезим. Та той так шарпавйого за руку, так улесливо вмовляв, що Ванґен таки опинив ся в його,в маленькій світлиці.Коли вони ввійшли до хати, де пахло тютюном та горілкою, тотам край вікна сидїла тонка постать і розкладала карти. То був третійучастник піяцтва, старий, слабовікий адвокат, який давно влее позбув сяпрактики, його прозивали „бувшим і будучим міністром11.Сідай, сказав консул. Але Ванґен стояв зі своїм саком у руках.— Може зограєш одну партію? — спитав чоловік край вікна тайусміхнув ся собі в бороду.— Годї тобі! перебив його консул і почав наливати в шклянки.Почнемо з тих трьох зірок І— Ні, я не хочу, промовив Ванґен. Але про що то я мушу довідатися ?— Сїдай, голубчику, попросив консул і засміяв ся, держучишклянки проти вікна. От їй лее Богу я мушу признати ся, що світ далекогірший, ніж я думав! Чути се від консула було дивно, бо він ніколивзагалі не озивав ся про людей дуже добре.— Що ж там таке? спитав Ванґен, може стало ся що з моєюжінкою ?Консул поставив шклянку на столї і пильно подивив ся своїм уїдливимпоглядом на Ванґена.— Авже ж стало с я ! І дуже багато де чого стало ся ! що ти думаєш,наприклад, про впливового Норбі?— Про Норбі? Я нічого про його не знаю. У мене доволі свогоклопоту. Ну, а тепер я влее піду.— Пожди, затримав його консул. Мабуть Норбі має на тебе око,ненавидить тебе. Він хоче посадити тебе в острог за те, що ти сфальшувавйого підпис.„Міністр“ одірвав очи від карт і повів ними на Ваґнена, дожидаючи,що то він робитиме: чи буде плакати, чи сміяти ся ?Усі замовкли. Консулови було до вподоби Ванґенове становищеі він без перестанку стежив за ним з-під окулярів. Ванґен зайшов сясміхом, вхопив шклянку і скрикнув:— Ото чудесно!— Ти може не ймеш сьому віри ? Але кажу тобі, що сьому правда.От спитай, коли хочеш, „міністра"!„Міністр“ кивнув головою, а Ванґен поглядав то на одного, то наДругого.— Та що се ви за дурощі отут ляпаєте вдвох ? — скрикнув Ванґен,бо й доси не йняв їм віри.