Вісник, 1908, ч.5

— Натовп ґазів у животі, котрий розбухав і давив підгруди, — он то що було. А серце у вас маленьке і ніякихознаків його поширення немає — сказав лїкар.Лічив він мене два місяці і на протязі сього часу здавалось,що в животі у мене цілий цірк і дві каруселі, хоч їв язовсім мало. Нарешті мені здалось, що я почуваю себе кращеі лікар запевнив, що я зовсім одужав, і я поїхав.Але я так ослаб і так кепсько себе почував, що повернувшисьдо Швеції примушений був звернутись до першого жлікаря, що трапив ся в Ґотенборзї. Він роздяг мене, вимірявмою температуру, оглянув мене найуважнїйше і сказав щоз окрема всі частини мого тіла не слабі, але нерви мої найого думку нікуди не годять ся.— Вибачте, чи не було між вашою родиною з бокубатька або матери божевільних? запитав він нарешті.— Нї, не було, коли не брати на увагу одну тїтку, якуза молодих її літ довело ся раз замкнути через її нещаснекоханне. Але тепер вона зовсім не слаба і заправляє їдальнеюдля учнів в Бореї, одповів я.— Бачите, я так і гадав. Поки що вашому розсудкуне загрожує небезпека, але ж маючи такі нерви... гм... чине згодили ся б ви вступити на який час до моєї лїкарнї,тоді було б виднїйше.— А що ж то за лікарня?— Се... гм... так, се власне лікарня для божевільних,але ви, звісно, будете там жити тілько для спостережень,і ви вільні виходити і приходити по свойому бажаню, і кімнатаваша буде з звичайними вікнами.Тепер я дійсно почував себе на шляху до повного боже- ■вілля і не сперечуючи ся пішов за лікарем, але з серцем повнимрозпуки і думкою, що нарешті і я попав до спеціялїста длябожевільних. А про те у його менї було досить добре. Післятого, як він виграв у мене триста корон, і застукав мене нагорищі в той саме час, коли я цілував його сестру, що завідувалагосподарством лїкарнї, — він сказав, що спокій і лікимали на мене гарний вплив і що я мало в чім ріжню ся відзвичайних людей. Одначе пораяв мені одружитись з дівчиною,котра має деякі знаття що до хорих на душу, на випадок... навипадок... І ось я лишив ся на який час в Марстрандї. Одначев ріжних забавках я брав участь дуже обережно, та воно