Вісник, 1908, ч.5

в імя свого державного прінціпу, то Австрія конституційна, прогоголошуючив теорії прінціи національної рівноправносте в практицісанкціонувала в Галичині польський державний прінціп: щовсї землі колишньої польської Річи посполитої повинні зберігти навсе польський державно-політичний характер, а инші народностимають право до національного розвитку лиш на стільки, на скількисе нічим не загрожує тому польському державно-політичному характерови.Історія австрійської конституційної ери се рівночасно історіякріпшаня сього польського державного прінціпу в Галичині. Колидо недавна видавало ся, що сього прінціпу боронить тільки шляхта,то демократизація політичного житя Австрії (виборча реформа допарляменту, агітація проти виборчої реформи в краєвих соймах) показала,що боронить його і вся польська демократія. На сю еволюціюпольської національно-політичної думки в Галичині, на се вниканєідеольоґії шляхетської Польщі в польську демократію я звертавв моїх оглядах „з австрійської України“,, які веду отеє вже третійрік, особливу увагу і тому тепер вважаю зайвим прослїджувати сюеволюцію на ново, а тільки зазначу її результати.Ті результати можна загально схарактеризувати так, що вонизробили австрійську конституцію для українського народу як національгоорґанїзму неістнуючою. Коли конституцією назвемо такийдержавний лад, в якім громадяни держави рішають про свої справичерез своїх виборних, то український нарід в Галичині такої змогирішати про свої справи не має. В галицькім соймі засуджене йогопредставництво на безсильну меншість супроти подавляючої польськоїбільшости, а в центральнім парляментї хоч польське представництвоне рішає само, але його чисельна перевага над представництвомукраїнським, перевага, постановлена самим виборчимзаконом, дає запоруку, що в галицьких справах парлямент всебільше числити-меть ся з ним, ніж з представництвом українськогонароду.І так український нарід в своїм національнім розвитку зовсімзалежний від політичної власти Поляків. Поляки виконують політичнувласть в краю, Поляки репрезентують край перед державою.А як вони виконують ту політичну власть, про се свідчать славні навесь світ галицькі вибори, при котрих ніколи не може обійти ся безтрупів українських селян; про се свідчить насильне здавлюванеселянських страйків при помочи жандармів і війська; про се свідчитьгалицька школа, яка навіть там, де вона по формі українська,