бракувало людей між поступовцями, які мов старі гусарські коніне могли спокійно витримати, коли зачували кличі про словянськуспільність і „спільного ворога“. Дарма, що з сеї словянської ідеїдавно вже встигли зробити ріжні знаряди для свого вжитку якраз усякі реакцийні, обскурантські круги, і вона стала служити їмфіґовим листком для закриванння всяких непоказних річей. Дарма,що дійсність протестувала на кождім місці против сих фраз,висуваючи факти не словянського братання, а словянського людоїдстваі розбишацтва. Стара катеринка грала далї Hej Slovane,і з ріжних боків не бракувало голосів, що підспівували на стару,колись симпатичну ноту.І одначе — коли ріжні проворні промисловці й практичні політикизадумали минувшого року, „большой собравшися гурьбой“,ще раз зібрати нїкий благопотребний їм овощ з словянської грушки— українська суспільність до сеї компанії не пристала. Заявиларішучо, що хоч ми безперечно Словяне, то се ще не причинана те, аби братати ся нам з чорносотенцями ріжних словянськихплемен, цілувати ся з ренеґатами й ворогами нашого національногожитя. Статя нашого журналу ьта сю тему ]) була виразомзагального настрою, підтриманого також і иньшими орґанамиі речниками українськими. Українська суспільнібть вирікла ся всякоїучасти в неославянофільських заходах, не схотіла прикладатисвоїх рук до ліплення польсько-росийської угоди на погибельукраїнства, анї до страшення всесловянським союзом Німців длязміцнення впливів чеських і польських в правительствешшх кругахавстрийських. І на сім становищу витрівала була, невважаючина крики й іисінуації, які з ріжних боків підняли ся з сього приводу,від ініціаторів нових славянофільських операцій, яким такийтяжкий удар задавала отся неприсутність і протести Українців, і відусяких ворогів українських, які при сій нагоді попробували дошкулитиукраїнству на новий славянофільський фасон.Крики й інсінуації були марні.Пробувано писати про ізольованнє українства серед Словян,про зраду Українців перед словянством, і т. и. — але на сім конїдалеко не можна було заїхати. Очевидно бо було, що як сю темуне обертай — біда від неї виходила неословянофільству, а неукраїнству. Коли знаходять ся словянські народи, які серед словянствазаймають ізольоване становище — яке ж воно вже всесловянство? Коли до нього треба воловодом тягнути словянских браі)Українство і всесловянство (На українські теми), Л.-Н. В, <strong>1908</strong> кн. VI.
тів, ганячи їх за „зраду“, — яке ж тут словенське брацтво ієдність? Таким словянством Німця не перелякаеш. Пробували пуститибайку про те, що Українці запродали ся Німцям за пруськімарки. Але і з неї не можна було витягнути ніякої користи. Нічогояе можна було близше сказати про сі видумані марки (росийськїчорносотенці, видумавши байку, що росийський визвільний рухробив ся за японські мілїони, принаймні вже й цифру видумали).Не легко приходило ся витолкувати, де подівають ся ті. фантастичнімарки, коли вся національна українська культура утримуеться тяжкими зусилями самої суспільности, всім відомимив усїм їх гіркім убожестві. Не легко було б пояснити, яким чиномправительство німецьке, являючи ся заборолом реакції в Росії,заразом прикладало б рук до зміцнення такої різко противної, реакційнимтечіям стихії як українство. І кінець кінцем ся новабайка про українську інтриґу тільки збільшала вагу і значіннєукраїнства: була колись така версія, що українство видумали австрійськіПоляки (а ті казали, що галицький намісник Стадіон); потімпочали обвинувачувати в тім Австрію; тепер до сеї вини притягненой Німеччину. Щ е оден ступінь наперед і українство прийдеть сяпризнати постулятом європейського концерту і тим самим — капітулюватиперед ним.І одначе не бракує в суспільности нашій малодушних елементів,які не можуть переболіти такого рішучого розриву з словянськимифразами і тих сердитих мін ріжних оборонців і спекулянтівна словянську ідею.На погляд наш — малодушествованнє зовсім безосновне,тільки малодушне і більше нічого.Приглядаючи ся тим всім проявам, в яких виявляло свійзміст те шумно проголошене нео-словянофильство, видно було ясно,що нового в нїм нічого нема, а тілько старі, добре звісні змаганняукриті під фіґовим листочком словянства, дуже ріжнородні,навіть суперечні між собою, звязані тільки одною гадкою — під словянськоюфірмою щось заробити для своєї справи. По лишаючилюдей, що тільки з привички чи з доброго тону вважали потрібнимвідгукнути ся на словянський клич, або хотіли погарцюватина моднім словянськім конику, тут — в сферах близьких нашимінтересам — з одного боку словянська ідея значить скріпленнєчеських і польських впливів в Австрії, перевагу ідеї краєвої автономії,піддане німецької меньшости Чехії й української „меньшости“Галичини під повну і абсолютну перевагу більшости, і т. и. В Росіїдля одних словянська політика означає „польсько-росийське
- Page 3 and 4:
До пана мені треба.
- Page 5 and 6:
розчинила у хату дв
- Page 7 and 8: ж н а !... Одні вибори
- Page 9 and 10: — То, — кажу йому,
- Page 11 and 12: — Велено?! — з приз
- Page 13 and 14: — Чи ти, — кажу Оме
- Page 15 and 16: ол. л о т о ц ы ш й .Бе
- Page 17 and 18: Що мне, небіжчик ві
- Page 19 and 20: пати для дальшого р
- Page 21 and 22: ляри. Ся пародия мо
- Page 23 and 24: саиих „во вкуеЬ пл
- Page 25 and 26: Коли не могла книжн
- Page 27 and 28: Вже з другої полови
- Page 29 and 30: довгий час остаєть
- Page 31 and 32: іфодеса, „смыслъ к
- Page 33 and 34: проводять ся автор
- Page 35 and 36: ДЕНИС ЛУКІАНОВИЧ.Л
- Page 37 and 38: м ене наставати, бо
- Page 39 and 40: як ти пропадаєш дня
- Page 41 and 42: пару. Я гадав, що те
- Page 43 and 44: книжку; як же по хви
- Page 45 and 46: лютого шовінізму. В
- Page 47 and 48: розібрались з свої
- Page 49 and 50: більш усього ся крі
- Page 51 and 52: маючи нічого тепло
- Page 53 and 54: МИХ. ГРУШЕВСЬКИЙ.•
- Page 55 and 56: ною серединою. I сим
- Page 57: кою. Трудні то пові
- Page 61 and 62: берлінським ворого
- Page 63 and 64: ввела сї землі лито
- Page 65 and 66: ІВАН СТЕШЕНКО.Ш AХТ
- Page 67 and 68: Ш а х т я р і. 129То ша
- Page 69 and 70: ГНАТ ХОТКЕВИЧ.Літе
- Page 71 and 72: рактеризує раба „п
- Page 73 and 74: Коло Пахаревського
- Page 75 and 76: Воно конешно є всяк
- Page 77 and 78: всіх, і добрих і зли
- Page 79 and 80: І хочеть ся крикнут
- Page 81 and 82: В поезії --все імпре
- Page 83 and 84: вок — се N, котрий з
- Page 85 and 86: »Топить у 1ІЄЧИи, ві
- Page 87 and 88: АНАТОЛЬ ФРАНС.п ю т
- Page 89 and 90: няєш, що Пютуа зовс
- Page 91 and 92: — У нього було своє
- Page 93 and 94: шукувань, боячись в
- Page 95 and 96: жертвою ще одної кр
- Page 97 and 98: Що ж до нашого бать
- Page 99 and 100: помалу-малу стає на
- Page 101 and 102: Робітництво.Тепер
- Page 103 and 104: робітників; мукомо
- Page 105 and 106: тільки констатуват
- Page 107 and 108: Ще гірше стояла спр
- Page 109 and 110:
сердив ся старий са
- Page 111 and 112:
— А що то буде, як в
- Page 113 and 114:
— Хто там такий ? —
- Page 115 and 116:
нема в неї передньо
- Page 117 and 118:
дуже важко йти не т
- Page 119 and 120:
— Я розумію, що ти н
- Page 121 and 122:
до жінки та всю пра
- Page 123 and 124:
лицї, якого тут на с
- Page 125 and 126:
А тепер ? Дійсність
- Page 127 and 128:
їй дарма, що тоді вс
- Page 129 and 130:
но можна підкопува
- Page 131 and 132:
цем позиченою шкур
- Page 133 and 134:
•ти з життя україн
- Page 135 and 136:
МИХАЙЛО лозинсъкий
- Page 137 and 138:
українських послів
- Page 139 and 140:
Отсї обєктивпі при
- Page 141 and 142:
но пане способом, к
- Page 143 and 144:
гають ніяких спеці
- Page 145 and 146:
За границею.виступ
- Page 147 and 148:
сумніватись. Але су
- Page 149 and 150:
Аж в останнім десят
- Page 151 and 152:
Звернемо тут увагу
- Page 153 and 154:
В1ВЛЇОҐР АФIЯ.Запис
- Page 155 and 156:
листів Коритка, а т
- Page 157 and 158:
згук і, з гук гостри
- Page 159 and 160:
Наколио сповпеннс
- Page 161 and 162:
і на економіці ціло
- Page 163 and 164:
їх силу піддержува
- Page 165 and 166:
того становища, яке
- Page 167 and 168:
її, що примушує сво
- Page 169 and 170:
ворить: „Голос роз
- Page 171 and 172:
СІҐУРД.Як їїетерсо
- Page 173 and 174:
Річ відома, що жите
- Page 175 and 176:
цілком і зрозуміло
- Page 177 and 178:
МИКОЛА ЦЕГЛИНСЫШЙ.3
- Page 179 and 180:
за котрим криєть ся
- Page 181 and 182:
стить смерть матер
- Page 183 and 184:
в лиш одно чуте: нен
- Page 185 and 186:
народа, вона засудж
- Page 187 and 188:
И.Незвичайне щось д
- Page 189 and 190:
одного любити, міня
- Page 191 and 192:
з самим собою. Він з
- Page 193 and 194:
Та проте навіть нев
- Page 195 and 196:
сучасної українськ
- Page 197 and 198:
роду. В атенській т
- Page 199 and 200:
явище глубоко симп
- Page 201 and 202:
земство вдало ся че
- Page 203 and 204:
те, як виявило ся на
- Page 205 and 206:
народньої словесно
- Page 207 and 208:
стерський законопр
- Page 209 and 210:
шні міністерські у
- Page 211 and 212:
небесне походженє,
- Page 213 and 214:
по духу польська, п
- Page 215 and 216:
ні з польських ґімн
- Page 217 and 218:
ся перейти її в укр
- Page 219 and 220:
Недуга д-ра Івана Ф
- Page 221 and 222:
БІВЛЇОҐРАФІЯ.Запис
- Page 223 and 224:
узлїссє“ (ст. 62); пл
- Page 225 and 226:
нем на дїлий напрям
- Page 227 and 228:
Долтавскій Земскій
- Page 229 and 230:
КНИЖКИ НАДІСЛАНІ Д
- Page 231:
„Украіньско-руськ