Вісник, 1908, ч.5

більш на паради своєму князю, часто показувало свої спини і пятки.Другий призив у Сербів був вже зовсім до нічого. Вони були необучені, не одїті, а обуті в опонки. Почали сотнями прострелюватисобі пальці на руках, щоб відпустили їх з армії, як негоднихвже до стрільби. Проти такого загального зловжитку військаначальство нічого вже не могло поробити і приходилось увільнятиїх цілими косяками.Війна Сербії була дуже не народня. Одна тільки партія князя,його камаріля бажала сеї війни, щоб вінчати голову свогокнязя Мілана короною короля Великої Сербії царя Душана. Весьнарід сербський се добре розумів і знав, що королівська коронадасть тільки новий тягар податків на підданих.При вїздї в Делїград, де був головний штаб армії, довго стоялатриумфальна арка, драпірована сербськими прапорами, з надписьюзверху „Да жів кроль србскі“. Гадалось, що після того як·Турки будуть побиті, князь Мілан ввійде через сю арку і обявитьсебе не тільки армії, а і всему миру, що він здобув собі корону. ·Так от через що Серби не мали охоти підставляти свої лобипід турецькі кулї. Дуже б дорога була се корона їхнього князя.Купцї сербські, маючи добрий дохід з продажу в Австрію і Турціюсвиней, овець, хлїба, вина, кукурузи не раділи і не хотілитеж війни. Зоставалась тільки придворна партія, урядовці, що лізлиі метушились коло князя; вони лементували за війну, щоб коронукнязю здобути, а собі заробітки дістати за свої послуги.Було не мало і політиканів, що в мутній воді ловлять рибу (гроші),а вони знали добре, що усяка війна се грабіжка на підрядах.15 серпня я з двома товаришами-лїкарями приїхав вже в Білгород.Наш санітарний відділ Червоного Хреста зпорудило на свійкошт місто Кронштадт, морська фортеця коло Петербурга. В санітарнімвідділі окрім нас трьох лікарів було ще три фершала,милосердна сестра і вісім санітарів матросів. З Відня ми поплиливже на пароходї в компанії не менш як чоловік 200 росийськихдобровольців, котрі усякими путями добирались до Сербії. Коготут тільки не бул о! Одставні і в запасі офіцери, жовнїри, урядникиусяких посад, що взяли одпуски, студенти, семинариста, дворяни-поміщики,прості люде з хрестами на шапках. Одно слововсї ґубернїї Росії і Сібіру. Гомін, крик, лайка за нерозуміннеНімцями росийської мови. Чистий содом! Бідні Нїмцї. Прислугана пароходї аж упріла розсажуючи і порядкуючи всю сю компанію.Пароход швидко пішов вниз по Дунаю і трохи згодом людиякось утишились. Найшлось багато перекладчиків мови німецької;