Вісник, 1908, ч.5

їй дарма, що тоді вся держава враз зійшла з рельсів, — не тілько тіобвинувачені... Мало щ о! От їх тепер і вертають на певний шлях...Сама осіння сессія державної Думи була не така ефектна, як їїігінець, — і перебігла досить спокійно в перегляді дрібних законопроектів,якими уряд засипав Думу; узяла ся вже Дума й за бюджет1909 року; чимало часу віддала й справам великої ваги, як аґрарна, —хоч узялась за неї і без великої охоти, лиш випадковим голосуваннємвиставивши її на чергу. І от в якій справі Дума показала свій дух і своєрозумінню урядової політики. Взявши на розгляд тимчасовий закон 9 листопада1900 р. про видїленнє з общини, Дума, при безсилих протестахоішозиції, прийняла два перших пункти того закону в спеціальній переробцісвоєї, аґрарної комісії, яка пішла ще далї урядового законопроектав напрямі пасильпого зруйнування общини в ґуберпїях.і містинах з громадськимземлевслодїнпєм. Рішучість, з якою Дума в сих пунктах скасувалаправо громадської та родинної власности і поставила на їх місцевласність особисту, збентежила навіть де-кого з правого кутка Думи, —і звідти було висловлено кілька щирих слів, перейнятих страхом переднаслідками, які поведе за собою насильно і· одразу заведений в третиніРосії новий земельний лад.Але наведена жахливими ораторами перспектива пролетаризації мілїонівзбезземольпого селяпства, як і докори за порушеннє права власности,— незалякали більшість Думи ; взагалі, було-б помилкою думати, що тількисеред африканських дикуиїв панує ідеально просте розуміннє добрай лиха, що так виразно малюєть ся конкретним прикладом з ланкою:„добро те, як я забрав чужу жінку, а лихо те, як у мене мою забрали“.Як показали розмови в Думі з ириводу аґрарнаго закона, — в де-якихверствах російського громадянства право земельної власности лиш тодісвященне, коли його прикладати до „моєї“ землї. Може воно так нетільки в де-яких, а й в усгх верствах, звязаних з землею, од великопанськихдо дрібно-мужичих, — але-ж в кождім разї характерно те, щотретя Дума своїми постановами по закону 9 листопада обернула аґрарнусправу як раз „направо кругом“ в напрямі протилежнім думкам першоїта другої Думи... ІІа сих двох пунктах Дума й скінчила „поки-що“розгляд закона 9 листопада, задовольнившись стверженнєм його провідноїдумки, яка разом з тим стала і провідним покликом цілої третьоїДуми. На сей поклик, з під руїн розсипаної общини, виходить на світбожий відомий вже в житті „хо'зяйственний мужичок“, підгортає підсебе, яку сила вхопити, громадську земельку і підпертий підмогою начальствата благословением „панської Думи“, помалу росте в дрібноголанка, — основу нового земельного ладу.Ідеолоґом цього бажапного пануючим верствам ладу найвиразнішевиступив сам голова Ради міністрів — д. Сголшіін. Одповідаючи в своїй