Вісник, 1908, ч.5

сучасної української суспільности, глубоко противні убийствуяк карі.Але сувора і неперебірчива в своїх змаганях натуралюдська не укорила ся такому закону і поруч загальноїпринціпіальної заборони убийства поставила поняте д о ­зволеного убийства: кровове право війни, право кари,оборони і пімсти, далі — понятя, що всякі вимоги етикиі приличности, в тім і всякі вимоги що до пошановання людськоїособи, людського житя прикладають ся тільки до людейсвоїх, свого круга, собі рівних (відти инакше трактованнє убийствасвого горожанина, инакше чужинця, поблажливість дляубийства невільника, ріжні кари за убийство чоловіка відповіднодо його стану і т. д.). І широке понятє дозволеного убийствав широких розмірах дожило до нашого часу, не вважаючина всі поступи нашого морального почутя і вироблене ним високеповажаннє людських прав та понятє рівности і равноправностивсякої людини — однакового права кождого чоловікана поважаннє його прав, його людської істоти. „Правовійни“ по капризам або непорозумінням правителів трохи нещо року в ріжних кінцях світа складає незлічені гекатомби,усвячене правом, релїґією й поглядами суспільности; карасмерти істнує в переважній скількости держав і що дня в ріжнихкраях світа поважні моральні люде засуджують на смертьсвоїх співгорожан і поручають иньшим співгорожанам виконатисей засуд, а релїґії навіть з найбільше розвиненими етичнимипоглядами оправдують с е ; право оружного поєдинку,хоч нїби то засуджене релїґією й правом, признаєть ся поглядамицивілізованої суспільности. Що більше, для величезноїмаси цивілізованих людей істнує примус убийстваі ухиляннє від нього або несповнюваннє караєть ся суворимикарами. Культурний, морально розвинений чоловік, глубокопротивний всякому убийству, в цілім ряді культурних, цивілізованихкраїв обовязаиий в супереч свому найглубшому переконаннюприсвятити довгий час науцї зручно і влучно убиватиі на кождий поклик власти, покинувши все, повиненіти убивати людей. Або на поклик тоїж власти він муситьіти і як присяжний, признаючи провину чоловіка, даватипідставу — против своєї волі — до визначення кари Смертилюдині, то значить ставати участником убийства чоловіка.Там де не можна знайти між найнизшими послїдками су-