розуміння з сими братніми народами. Хочу тільки пригадати вещхто в своїх відносинах мае якусь нагоду стрічати ся з тими народностями,їх національною, культурною чи економічною роботою,— що діло їх нам не чуже, а навпаки дуже близьке. Нехай памятаютьсе Українці, яких доля занесла на теріторію білоруськучи литовську. Нехай не забувають сього й ті, щр в спільних інституціяхсходять ся з репрезентантами тих народностей. Нехайі наші одиниці, і наша преса пильнують тїснїйшого зближення,зносин і порозумінь з созвучними елементами серед тих народностей.Нехай знайомлять нашу суспільність з житєм і змаганнямиїх, нехай освідомлюють їх про анальоґічні, созвучні змагання наші.Нехай веїми способами розвивають свідомість спільности інтересів ісвідомістю сею зміцняють енергію і певність своїх сил та приготовляютьтїснїйше зближеннє сих народностей. (Особливо легкосе з Білорусами, бо їх мова так зближена до нашої, що Українецьможе без трудности читати білоруську статю, а Білорусии українську,і наші видання могли б містити навіть статі Білорусів).Справа ся дуже важна, й малі діла на сїй тихій і малозамітнійниві мали б велику корість для будучности. Думаю, се була бвдячній їла робота, ніж гранне словянської комедії, чи даремні зусилляприхилити до українського питання круги глубоко для ньогоупереджені й ворожі. А в тім — не маю ніякого заміру накидатисвоїх гадок „практичним політикам“, що звикли ходити иньшимидорогами. Тільки засію сей новий рік бажаннями успіху і щастяв тяжкий роботі всім тром тим народам братнім, спільникам нашоїминувшини і наших надїй.Бажаннями не побід і перемог над иньшими, не визискуслабших, не використовування своїх сил на шкоду поставленихще в гірші умови, а того що бажаємо разом з ними всім, своїмі чужим, зарівно приятелям і ворогам.Нехай проростають зерна свободи на широких просторах української,білоруської й литовської землі, від моря до моря, від гір і догір. Нехай виростає на них збіже культури і самопізнання, пліднеі поживне. Нехай буде воно витрівале на морози і жар, навсякі удари ворожих сил.І в тіснім братанні, в спільности ідей свободи і поступу нехайвиростає сила сих народів. Нехай відродить ся по ріжних лихолїтяхі утратах їх давня орлина молодість, і крилами своїми покрив. свій поневірений, злиднями прибитий народ!У Кизві, під новий рік 1909.
ІВАН СТЕШЕНКО.Ш AХТЯРІ(елегія).І. II.Дзвенять луги ; цвітуть лани;Дзеркальна хвиля сонцем грає;Із голубої вишиниСвій усміх небо шле безкрає...І обгорнувшись у квітки,В оксамити ланів барвистих,В річок блескучиї стьожки,В єдваб гаїв широколистих,Шле небу свій одвіт земля —Дзвінких пташок співочі хори;І леть ся снів і вихваляИебес криштальниї простори...А сонце, повне любих чар,Прогнавши млу сердиту хмар,Промінне сипле золотееНа землю й небо голубеє,І пестить їх і привітаІ їх коханнє, повне згоди,Вінком із проміню сплїтаУ храмі вічної природи.1 повен сміху цїлий світ;В блакити неба нї хмарини, —-З нїби щастє довгих літОповило земні долини.І нїби в щас/гї сім землі,Проміннєм сошнпним залиті,Втонули сльози та жалїТа кривда на безмірнім світї...І нїби... о, не нїби... нї!Не вгасло пекло мук горюче,І щастє в нього в глибиніЗгаса, мов день у темній тучі...Се пекло скрізь — воно між нас,І сонця впоєний диханнєм,Ще гемон лиха не погасНа світї, вкритому стражданнем.От світло блиснуло зорі;Лани й гаї зачервонило;От в ярко-сяючій горіЗійшло вогненнеє світило...Всю землю день підняв ясний,І сонце стрінув гук денпий;І знов життя трудне кружалоВ широкім світї забуяло.От прогуділи вже гудки,І на пониклиї квітки,Отрута чистої природи,Дихнули чорний дим заводиІ пробудившись до зоріВід ночи горя та клопоту,Ідуть юрбою шахтаріНа безпросвітную роботу.Неначе товпище тїнів,У чорнім дрантї, ледве вмиті,Серед сіяючих ланів,Нічною тугою повиті,Ідуть туди, де вічна мла,Над світлим днем панує владноІ де жите, страшне згола,Немов у снї, кружля безладно;Де не побачить їм квіток,Нї сміху сонця лагідного,Де кожний сміливий їх крокВеде до мороку нового...Ідуть вони, з сумним чолом,Трудом придавлениї люде,Душить тяжким своїм хрестомІ спину й наболілі грудиІ — як глузує доля з нас! —Ті, що житє зміцняють світа,Ідуть туди, де вічний часПанує смерть, у тьму сповита!
- Page 3 and 4:
До пана мені треба.
- Page 5 and 6:
розчинила у хату дв
- Page 7 and 8:
ж н а !... Одні вибори
- Page 9 and 10:
— То, — кажу йому,
- Page 11 and 12:
— Велено?! — з приз
- Page 13 and 14: — Чи ти, — кажу Оме
- Page 15 and 16: ол. л о т о ц ы ш й .Бе
- Page 17 and 18: Що мне, небіжчик ві
- Page 19 and 20: пати для дальшого р
- Page 21 and 22: ляри. Ся пародия мо
- Page 23 and 24: саиих „во вкуеЬ пл
- Page 25 and 26: Коли не могла книжн
- Page 27 and 28: Вже з другої полови
- Page 29 and 30: довгий час остаєть
- Page 31 and 32: іфодеса, „смыслъ к
- Page 33 and 34: проводять ся автор
- Page 35 and 36: ДЕНИС ЛУКІАНОВИЧ.Л
- Page 37 and 38: м ене наставати, бо
- Page 39 and 40: як ти пропадаєш дня
- Page 41 and 42: пару. Я гадав, що те
- Page 43 and 44: книжку; як же по хви
- Page 45 and 46: лютого шовінізму. В
- Page 47 and 48: розібрались з свої
- Page 49 and 50: більш усього ся крі
- Page 51 and 52: маючи нічого тепло
- Page 53 and 54: МИХ. ГРУШЕВСЬКИЙ.•
- Page 55 and 56: ною серединою. I сим
- Page 57 and 58: кою. Трудні то пові
- Page 59 and 60: тів, ганячи їх за „
- Page 61 and 62: берлінським ворого
- Page 63: ввела сї землі лито
- Page 67 and 68: Ш а х т я р і. 129То ша
- Page 69 and 70: ГНАТ ХОТКЕВИЧ.Літе
- Page 71 and 72: рактеризує раба „п
- Page 73 and 74: Коло Пахаревського
- Page 75 and 76: Воно конешно є всяк
- Page 77 and 78: всіх, і добрих і зли
- Page 79 and 80: І хочеть ся крикнут
- Page 81 and 82: В поезії --все імпре
- Page 83 and 84: вок — се N, котрий з
- Page 85 and 86: »Топить у 1ІЄЧИи, ві
- Page 87 and 88: АНАТОЛЬ ФРАНС.п ю т
- Page 89 and 90: няєш, що Пютуа зовс
- Page 91 and 92: — У нього було своє
- Page 93 and 94: шукувань, боячись в
- Page 95 and 96: жертвою ще одної кр
- Page 97 and 98: Що ж до нашого бать
- Page 99 and 100: помалу-малу стає на
- Page 101 and 102: Робітництво.Тепер
- Page 103 and 104: робітників; мукомо
- Page 105 and 106: тільки констатуват
- Page 107 and 108: Ще гірше стояла спр
- Page 109 and 110: сердив ся старий са
- Page 111 and 112: — А що то буде, як в
- Page 113 and 114: — Хто там такий ? —
- Page 115 and 116:
нема в неї передньо
- Page 117 and 118:
дуже важко йти не т
- Page 119 and 120:
— Я розумію, що ти н
- Page 121 and 122:
до жінки та всю пра
- Page 123 and 124:
лицї, якого тут на с
- Page 125 and 126:
А тепер ? Дійсність
- Page 127 and 128:
їй дарма, що тоді вс
- Page 129 and 130:
но можна підкопува
- Page 131 and 132:
цем позиченою шкур
- Page 133 and 134:
•ти з життя україн
- Page 135 and 136:
МИХАЙЛО лозинсъкий
- Page 137 and 138:
українських послів
- Page 139 and 140:
Отсї обєктивпі при
- Page 141 and 142:
но пане способом, к
- Page 143 and 144:
гають ніяких спеці
- Page 145 and 146:
За границею.виступ
- Page 147 and 148:
сумніватись. Але су
- Page 149 and 150:
Аж в останнім десят
- Page 151 and 152:
Звернемо тут увагу
- Page 153 and 154:
В1ВЛЇОҐР АФIЯ.Запис
- Page 155 and 156:
листів Коритка, а т
- Page 157 and 158:
згук і, з гук гостри
- Page 159 and 160:
Наколио сповпеннс
- Page 161 and 162:
і на економіці ціло
- Page 163 and 164:
їх силу піддержува
- Page 165 and 166:
того становища, яке
- Page 167 and 168:
її, що примушує сво
- Page 169 and 170:
ворить: „Голос роз
- Page 171 and 172:
СІҐУРД.Як їїетерсо
- Page 173 and 174:
Річ відома, що жите
- Page 175 and 176:
цілком і зрозуміло
- Page 177 and 178:
МИКОЛА ЦЕГЛИНСЫШЙ.3
- Page 179 and 180:
за котрим криєть ся
- Page 181 and 182:
стить смерть матер
- Page 183 and 184:
в лиш одно чуте: нен
- Page 185 and 186:
народа, вона засудж
- Page 187 and 188:
И.Незвичайне щось д
- Page 189 and 190:
одного любити, міня
- Page 191 and 192:
з самим собою. Він з
- Page 193 and 194:
Та проте навіть нев
- Page 195 and 196:
сучасної українськ
- Page 197 and 198:
роду. В атенській т
- Page 199 and 200:
явище глубоко симп
- Page 201 and 202:
земство вдало ся че
- Page 203 and 204:
те, як виявило ся на
- Page 205 and 206:
народньої словесно
- Page 207 and 208:
стерський законопр
- Page 209 and 210:
шні міністерські у
- Page 211 and 212:
небесне походженє,
- Page 213 and 214:
по духу польська, п
- Page 215 and 216:
ні з польських ґімн
- Page 217 and 218:
ся перейти її в укр
- Page 219 and 220:
Недуга д-ра Івана Ф
- Page 221 and 222:
БІВЛЇОҐРАФІЯ.Запис
- Page 223 and 224:
узлїссє“ (ст. 62); пл
- Page 225 and 226:
нем на дїлий напрям
- Page 227 and 228:
Долтавскій Земскій
- Page 229 and 230:
КНИЖКИ НАДІСЛАНІ Д
- Page 231:
„Украіньско-руськ