Вісник, 1908, ч.5

но можна підкопувати престижа власти“. Але поки-що Дума трохи торкнуласьмосковських справ, обговорюючи нитанне про визначеннє новихслідчих в Москву, спеціально за-для крадіжок на залізницях. Тут навітьз правого боку, од такого ненавистника громадянського контролю надурядом, як депутат Замисловський, Дума почула, що поки не буде лекнюгоспособу позивати урядовців за злочинства, доти з крадіжками нічогоне зроблять...В другому випадку проти представника уряду виступив в опозиціїнавіть єпископ Свлогій, — який підписав разом з иншими заиитаннез приводу недавньої обовязкової постанови московського ґенерал-ґуберяатораГершельмана. Сею постановою на кожного московського мешканцянакладав сй обовязок нести в полицію кожну свою книжку, що колисьбула заборонена адміністрацією, — а за неслухняність призначав ся відповіднийштраф — 3000 карб. Сей надзвичайний приказ одним махомповертав вело грамотну Москву в підозрілих крамольників і заводив доглядвже не за громадськими та шкільними, а за приватними книгозбірнями.Не диво, що проти запитання висловились тілько самі окрайкиправої частини Думи і що наслідки думських розмов з сього приводузявились досить хутко в додатковім поясненто Гершельмана. — що нїбиб тім нриказї він має на увазі лиїн такі випадки, коли заборонена книжкапереховуєть ся в кількох примірниках...Як і слід було чекати, минула сесія не дала жадного законопроектуна теми манїфеста 17 жовтня... Третя Дума з громадянськими свободамине носнішаєть ся. Десь в комісіях щось вироблясть ся, — але,о-скілько відомо, в такому напрямі, - ще може й справді краще громадянствузоставатись в сучасному становищі „поки-що ніж братиз рук третьої Думи такі закони, що попередять всі бажання уряду.В сих справах думський осередок як неможна краще довів, що у октябристіввід манїфеста зосталась тільки сама дата, яку звичайно, не труднобуде врешті пристосувати до якоїсь ипьшої подїї, хоч-би, напр.,до щасливого випадку на станції Борки...■Отже, як бачимо, з Таврійського палацу останніми часами великоївтіхи російському громадянству не видко. Як кажуть'Поляки, — wart pałacРаса, а/ Рас — pałaca. І до сього коллективного „Раса“ думськоїбільшости за минулу сесію виразно пристало польське коло, яке тепер,разом з октябристами, можна уважати за правительственну партію. Польськінародовці силою річей, помалу перетворились в угодовців і відповідносьому новому становищу ведуть свою „реальну політику“, сподіваючисьза прислугу в голосуванні: діждати од уряду і думського осередкуякоїсь хоч не великої ласки для свого краю, задовольнити хоч деЩо з національних інтересів. Як і завжди, польські депутати держать