Вісник, 1908, ч.5

небесне походженє, — а одначе яка сумна її доля, якою наругоюнад нею являеть ся ціле людське жите як в буденних так і в найважнїйшишта найзагальнїйших своїх проявах! Тут як нїде индеснравджуєть ся факт, що всї етичні накази, відірвані від місця,часу і обставин, се пусті формули, з якими справжня етика не маєнічого спільного.І тому політичні вбийства треба оцінювати не з абстрактноетичногостановища, а на підставі конкретних відносин, при чім,очевидно, оцінка знов не може бути простою формулкою: „так“або „нї“. Не можна сказати, що те політичне вбійство було оправдане,потрібне, корисне, а те нї, — всяка така міра в суспільнихвідносинах буде фалшива.З історії ми знаємо, що політичні вбійства налелсать до постійнихявищ ■суспільного житя, що вони на всіх ступнях розвиткулюдськости були оружєм боротьби — тоді, коли суспільний ладлягав на якусь верству суепільносд'и над міру важко і коли та верстваз одного боку той гнїт собі усвідомляла, а з другого не бачиласпособу визволити ся від нього, не нарушаючи носильно усвяченихзаконом форм суспільного ладу.Отже осудити прінціпіяльно політичне вбійство, значило биосудити те, що в минувшости стільки разів помогло людськости в їїпоході від низших форм житя до висших, а признати його прінціпполітичної боротьби, значить, не вірити, що людськість дійде дотакого ступня розвитку, щоб обійти ся в суспільних відносинах безгрубої сили. Певне тільки одно: що доки людськість не знайдетаких форм суспільного житя, які уможливили-б колодій одиницісвобідний і всестороннїй розвиток, доти політичні вбійства, так само,як бунти, революції, не зникнуть з історії людськости.А тепер про ті конкретні відносини, які зродили акт Сочинського.Коротко кажучи, зродила його санкція польського державногопрінціпу в Галичині з боку австрийського правительства. Хтодумав би, що з упадком польської Річи Посполитої скінчило сяпольське панованє над українським народом у Галичині, той дужепомиляв ся би. Польська шляхта й під Австрією стояла на тім, щотільки-вона, як представниця польського народу, являеть ся назверх,перед австрійським правительством, представницею краю,а на скільки в тім краю може жити і розвивати ся українськийнарід, се залежить вже виключно від неї. І коли абсолютна Австрія,Австрія з німецьким національним характером і ґерманїзаційнимитенденціями, борола ся з тим польським державним прінціпом