Вісник, 1908, ч.5

того становища, яке вона має у инших культурних народів. Оглядаючиж белетристику останнього часу, ми помічаємо, що колиу нас і зявилось що нове, то було занадто вже малоцінне і проходилоабо непомітним, або малопомітним. Дещо з таких малозауважених белетристичних творів ми отеє і хочемо розглянути.З таких творів більш менш визначаєть ся перший том творівд. Барвінського „Нариси й оповідання“, що вийшли в другій половин/1907 року. З виходом сих здебільшого нових творів у насвиплила була надїя, що ось уже починаєть ся зворушеннєтого названого нами застою у белетристицї, але перечитаннє їхдовело до того висновку, що ніякої ролї в такім зворушеннї сїтвори не відограють, бо не дають собою нічого нового та оріґінального,а до того й написані вони не досить майстерно.Перший том творів д. Барвінського складають ся з дванадцятиоповідань та нарисів, але ми маємо розглянути тут більшдокладно тілько ті, що характеризують манеру писання автора та.мають вартість, що-ж до решти творів, то обмежимось загальнимоглядом.Більшість творів д. Барвінського без жадної потреби дужерозтягнуто, пересипано цїлком непотрібними дрібницями, щотілько обезцїнюють твір і затемняють основну його фабулу і псуютьцільність вражіння. В сих творах коли й є що гарного, тосе окремі частини оповідань, можна сказати — окремі малюнки,окремі сценки. Взагалї-ж в його творах дуже мало добірного матеріялу.Нї свіжої думки, нї серьозного змісту в сих творах немає,витворено їх з застарілого матеріялу, маловідповідного вимогамсьогочасного читача, який скорше погодить ся з хибами у формінаписання, нїж з такими хибами у змістї, як відсутність свіжої,глибокої думки.Зміст творів д. Барвінського і не може бути глибоким, бополовину сих творів написано на анекдотичні сюжети, а такийсюжет нї в якім разї не може придбати уваги, як щось значней самостійне. „Коли инодї анекдот і вживаєть ся як додатокдо охарактеризування якої небудь речи, говорить Михайловський,то взагалі він може тілько прислугувати до скоротечно!*забавки“. Сю фразу можна цїлком приложити до де-яких творівд. Барвінського, що дають не-що инше як розмазані автором анекдоти.Будучи прочитаними вони утворять скоротечний вплив, навітьможуть викликати у читача таку-ж скоротечну усмішку — та йтілько. Сї твори нї в якім разї не породять у читача думок, не