Вісник, 1908, ч.5

берлінським ворогом не маемо ніяких рахунків, а вемо ся під еловянськимиж руками ?Полишаю се благорозсужденію „практичних політиків“, сам·же смію думати, що се була б комедія наскільки негідна, настількиж і безплодна. Бо раз українство головним акторам сеї комедіїнепотрібне, ненавистне, противне, — то ніякими сентіментами читоргами з них для українства нічого серіозного не вирвеш. Хібакомплімент, або яку небудь нічого не варту обіцянку, а чогосьсеріозного реального — мабуть нї.Тим часом словянський як і всякий ииший гашіш вважаюдалі в високій мірі шкодливим взагалі, й для нашої суспільносте,мало критичної і слабко розвиненої — спеціально. Події останніхтижнів зміцняють мене в сім переконанню. Маю на думцї справуприлучення Босни й Герцоґовини. З звичайного принціпіальногостановища дивлячи ся, рішати долю провінцій чи народу без волї йзгоди його: прилучати до Австрії на вічні часи, не питаючи, хоче чи нехоче сього людність і як вона дивить ся на се — річ неможлива, недопустима.Так само з становища українських поступових напрямів,що виступають против усякого національного поневолення, стоятьна становищі свобідного самоозначіння. Віденський парлямент,.коли йому предложена була ся справа, повинен був для рішеннясеї справи зажадати плебісціту — висловлення свободної гадкилюдности в сій справі перш за все. На такім становищу повинні булиз окрема стати українські посли його. Але правительство ставило^домаганиє парляментарної ухвали як постулят державної ідеї, якжаданне самого голови держави й династиї. Приходило ся вибиратиміж прінціпами і — прихильністю династії. Вибір не легкий!Та тут на поміч приходять фрази з словянського репертуару..Тим часом як иньші речники словянської ідеї протестують в імясеї ідеї против прилучення Босни й Герцоґовини до Австрії, знаходяться у нас свої словянські політики, які розводять міркування,що в інтересах словянства ж треба дбати про збільшенне словянськогоелементу в Австрії, аби взяти перевагу над елементом німецьким; що з любови до Сербів, як одного з найблизших нам з народів,словянських, Українці повинні ущасливити Сербів Босни й Герцоґовиниавстрийською конституцією — сею чудовою конституцією,якої чудові прикмети австрийські Українці знають так доскональнона власнім досвіді і для того мають всяке право рекомендувативсякому.І от що з людського становища було б учинком противнимелементарній справедливости, поважанню чужих людських і націо-