Вісник, 1908, ч.5

ствах, про оплатки й податки, про позичкові інституції та про пародиюосвіту. Коли до наведеного реестру тем, порушених у календари,додати, що всї вони розроблені детально й трактовано цілкомнауково, то читач матиме приближне уявленнє про високу цінністьсїєї книжки та про її велике значінне для української статистики.Одначе мусимо констатувати в календари також де-які прогалини,часом досить значні. Так, не знайшли ми там ніяких дапнихпро фабричну промисловість Полтавщини. Правда, ся промисловість.у Полтащинї не дуже розвинена, але все-ж не настільки, щоб їїможна було іґнорувати, в чім можна пересвідчитись хоча-б ізнизченаведеної таблички:Ґрупи промисловости.Число підприємств.Сума продукції(втис. карб).Число робітників.І. Льонова ............................................................. 1 21,9 128II. П а п ір о в а ........................................................ 15 229;1 383III. Механїчно-деревляна ............................ 14 1.221,2 375IV*. Металево-машинова..................................... 13 353.8 443V. М ін е р а л ь н а ................................................... 29 2б2,6 635VI. Обробка животних продуктів . . . . 9 644,7 166VII. їстівні речі . · .......................................... 62 14.852,7 1.603VIII. Х ім іч н а ........................................................ 2 12,5 4У всіх ґ р у п а х ............................ 145 26.598,5 3.737*)145 підприємств з 3.787 робітників й загальною сумою продукціїв 26.598.500 карб., — цифри занадто значні, щоб їх іґнорувати.Не знайшли ми також у календари ніяких данних про фабричнихробітників, про довжину робочого дня, про розміри зарібноїплатні, про каліцтва. Що найдивнїйше, нема таких данних і просільськогосподарських робітників. Полтавщини, хоча останніх впорядчикикалендаря вже ніяк не могли проминути.Нарешті редактори календаря не подбали про статі в справахмедично-санїтарнїй, ветеринарній, переселення й кооперації, хочаостанні два фактори відограють величезну ролю в житю Полтавщини.За всім тим, ми щиро витаємо появу сього календаря: йогопозитивні боки, у всякім разі, занадто великі, щоб брак даних вде-яких питаннях міг підірвати його значінне. Лишаєть ся тількипобажати, щоб Полтавське Земство надалі не кидало сього безумовно-користногоділа й щоб решта українських земств, за добрим прикладомполтавського, тел; почали видавати щось подібне. Се, у всякімразі, буде користнїйше й почеснїйше, ніж витрачати десяткитисяч народнїх грошей на орґанїзацію шпіонажу, стражницькихватаг та Ревиних „Газетъ“.М. Гехтер.*) Цифри належать до 1900 року.