СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
ротьбу за національне визволення. Виходячи з цього, ми кажемо,<br />
що будемо боротися з владою буржуазії на Україні і створювати<br />
свій власний орган влади”.21<br />
Так Центральна Рада перетворилася на контрреволюційну і<br />
Рада Народних Комісарів розпочала з нею запеклу боротьбу. Ця<br />
боротьба була розпочата під гаслом встановлення диктатури<br />
пролетаріяту у формі Радянської влади, бо тільки ця влада могла<br />
забезпечити перехід до с о ц іа л із м у будь-якого з народів Росії, в<br />
тому числі і українського. Реалізація цього гасла примусила<br />
українських більшовиків розгорнути широкомаштабну боротьбу за<br />
створення Рад на всій території України і, виконуючи вказівку<br />
Центру, тобто ЦК РСДРП(б), скликати І Всеукраїнський з'їзд Рад,<br />
на якому Центральна Рада передала б владу урядові робітників,<br />
біднішого селянства і солдатів. Рада Народних Комісарів в особі<br />
Сталіна заявила представникові Центральної Ради І. Поршеві ЗО<br />
листопада 1917 p.: "...Наша загальна думка — негайно скликати<br />
крайовий з'їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів на<br />
Україні. Питання про радянську владу в центрі і на місцях не<br />
допускають ніяких відступлень".22 Українські більшовики доклали<br />
чимало зусиль для реалізації вказівки Центру про організацію<br />
крайового з'їзду Рад. Під їхнім впливом на Україні в грудні 1917<br />
р. було організовано, за підрахунками вчених-істориків, близько<br />
300 Рад. Ті з них, які були під впливом більшовиків, виступили як<br />
органи диктатури пролетаріяту, як, наприклад, в Криворізько-<br />
Донецькому басейні, де функціонували 140 Рад. Спираючись на<br />
діяльність цих Рад, українські більшовики вирішили скликати І<br />
Всеукраїнський з'їзд Рад 4— 5 грудня у Києві, запросивши взяти<br />
участь у ньому і Центральну Раду. Коли зібрався цей з'їзд у Києві,<br />
то з'ясувалося, що із 300 діючих Рад на з'їзді представлено всього<br />
49 в кількості 124 осіб. (Організаційне бюро чекало на з'їзд<br />
близько 500 осіб делегатів).23 Всього на з'їзді було присутніх<br />
1,300 осіб.24 З'їзд, відображаючи волю українського народу,<br />
виявлену на виборах до Установчих зборів, висловив вотум довір'я<br />
до Центральної Ради, оскільки "проголошенням 3-го Універсалу<br />
Центральна Рада стала на шлях широких соц іальних реформ і приступила<br />
до найшвидшого скликаннл українських Установчих<br />
Зборів".25 Група делегатів у кількості 124 осіб не підкориласл рішенн<br />
а м з'їзду, покинула з'їзд і 6 грудня на своїй нараді, виконуючи<br />
вказівки Центру про встановлення Радянської влади за будь-лку<br />
ціну, прийнлла рішеннл про нещадну боротьбу з Центральною<br />
Радою, про негайне обраннл всеукраїнського Центрального<br />
Виконавчого Комітету і про необхідність переїхати длл продовженнл<br />
роботи у Харків.26 Чому у Харків Бо у Харкові вже був<br />
обмежений суверенітет Української Народної Республіки військами<br />
Центру під командуваннАМ В. Антонова-Овсієнка, що були направ<br />
131