Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

і жировий туз. Для кожного інший. Ох, я бачу, що в твоєму селі люди
небагато знають. Не така ти мудра, як мені здавалось. Чи ти
думаєш, що англійці не моляться Богові так само щиро, як і ми І
Бог посилає їм перемоги над нами. А мій кузен, князь Бургундії,
також має свого малого Бога, дуже запопадливого й спритного,
який дбає про його інтереси. Моя дорога, Бог сприяє всім, але,
кінець-кінцем, Він завжди стає по боці тих, у кого більше грошей і
більше війська. Чому ж би Бог сприяв Франції саме тепер, коли
вона нічогісінько не має
ЖАННА (спокійно): Може саме тому.
КАРЛО (зни з у є п л е ч и м а ): Ти Його не знаєш.
ЖАННА: Знаю, Карле. Знаю краще ніж ти. Господь Бог сприяє не
сильним, а відважним. Він не любить боягузів.
КАРЛО: Значить, Він мене не любить. А якщо Він не любить мене,
то чому б я мав любити Його Адже міг Він наділити мене
відвагою.
ЖАННА (с у в о р о ): Думаєш, Він твоя нянька і тільки за тебе має
клопотатися А не міг би ти спробувати порадити собі трохи
власними силами Щоправда, Бог не обдарував тебе такими
кремезними плечима, як пана Де Ля Тремуй, та й ноги дав тобі
задовгі й неймовірно худі...
КАРЛО: Ти помітила Щодо цього, то Він міг би подбати краще,
особливо при сучасній моді. Через ці мої ноги Аньєс мене ніколи
не покохає. Якби ж Він виявив принаймні більше відчуття пропорційности
і не дав мені одночасно таких грубих колін!
ЖАННА: Це правда. Щодо твоїх колін, то Він не дуже постарався.
Але зате Він дав тобі щось інше, щось таке, що до Нього самого
подібне: невеличку іскру. Ось тут вона, в цій чудернацькій голові. Ти
можеш уживати цю іскру або на добро, або на зло. Можеш користуватися
нею для гри в карти, або для того, щоб відновити велич
династії Валюа й відбудувати королівство, яке в тебе нахабно
розграбували. Ти маєш сина, народженого від твоєї королівської
дружини. Що ж ти залишиш цьому хлопцеві, коли помреш Той
шматок Франції, що його англійці пообгризали Як тобі не
соромно Може, твій син колись також скаже: "Бог про мене не
подбав". Але це буде стосуватися тебе, Карле, бо ти є Богом для
твого сина, і це твій обов'язок подбати про нього. Бог створив тебе
королем і поклав на тебе важучий тягар. Це найвищий вияв Його
піклування про людину. Тож не нарікай!
КАРЛ0 (зойкає): Алеж, кажу тобі, я всього боюся!
ЖАННА (наближ ається): Я навчу тебе. Дам тобі цей мій спосіб. Отож
— тільки не кажи цього нікому — я також усього боюся. Знаєш,
чому пан Де Ля Тремуй не боїться нічого
КАРЛО: Бо він міцний.
ЖАННА: Ні, бо він дурний. Бо він ніколи не уявляє собі нічого. Дикі
57