Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

і то устами її рідного батька!
МАТИ (до батька): А ти звідки знаєш Де такого досвіду набрався
Як я за тебе заміж виходила, то була невинна, така, як Жанна
тепер. Які ж то були мої очі зранку після шлюбної ночі
БАТЬКО: Такі самі чисті, такі самі. Але тут не в тому справа.
МАТИ: Ага, харцизяко! Аж тепер шило вилізло з мішка: ти мав
інших дівчат!
БАТЬКО (кричить, щоб затушкувати свій переляк): Тут не про тебе
мова, кажу тобі, і не про інших дівчат, а про Жанну! Давай мою
палицю! Піду я по неї туди, на таємне її побачення. А як піймаю на
гарячому — затовчу обох!
ЖАННА: А я й справді була на таємному побаченні, та з кимось,
хто мав білі крила і говорив до мене м'яким, ласкавим голосом:
"Жанно, Жанно, не барися. Страшне горе у французькому
королівстві" — Боюся, Мужу Святий. Я ж проста, сільська дівчина.
Ви либонь зробили помилку... — "Чи Бог може зробити помилку,
Жанно" (Звертається до суддів): Невже могла я відповісти, шо
так
ПРОМОТОР (знизує плечима): Треба було перехреститися.
ЖАННА: Так я й зробила. Але архангел перехрестився разом зі
мною, не зводячи з мене очей... А дзвін церковний так лунко
дзвонив...
ПРОМОТОР: Треба було крикнути: "Vade retro, Satanas!”
ЖАННА: Не вмію по-латині, вельможний пане.
ПРОМОТОР: Не прикидайся дурною. Диявол розуміє по-французькому.
Треба було гукнути: "Геть, підлий смердячий сатано, не
спокушай мене!"
ЖАННА (розпачливо): Алеж це був святий Михаїл!
ПРОМОТОР (глумливо): Це він тобі сказав, а ти зразу й повірила.
ЖАННА: Так, я зразу й повірила. Бо це ніяк не міг бути диявол:
світла ясність променіла від нього, і був він такий гарний...
ПРОМОТОР (схоплюється, втрачаючи терпець): Диявол є гарний!
ЖАННА (вражена): Ох, вельможний пане!
КОШОН (жестом заспокоює Промотора): Пане Промоторе, ці заплутані
теологічні контроверсії можуть бути предметом дискусії між
нами, священиками, але побоююсь, що вони далеко переходять
межі сприймання цієї простої селянської дівчини. Ви даремно її
деморалізуєте.
ЖАННА (також встала, кричить): Брешеш, каноніку. Я не така вчена,
як ти, але знаю, що диявол гидкий, а все, що гарне, — від Бога
походить!
ПРОМОТОР (з глузливою посмішкою): Як просто, як зворушливо, і
як... по-дурному! Ти думаєш, що диявол нерозумний Він у тисячу
разів розумніший, ніж ми з тобою. Коли він хоче спокусити якусь
душу, то, думаєш, з'явиться перед нею в постаті якоїсь несамо­
29