Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

нагоди, щоб, чого доброго, не осоромитись перед самим собою, як
недотепа й бовдур. Ех, знайдеш собі досхочу інших дівчат, якщо
вже обов'язково хочеш грішити, ти кабанчику розпусний. І то дівчат,
що дадуть тобі більше розкоші, а від тебе вимагатимуть менше.
Бож я тобі не подобаюсь аж так надзвичайно, правда (Б о д р ік у р
з а в а г а в с я : чи н е кепкують, бува, з нього. Ж а н н а сп а л а х н у л а ): Коли
хочеш, щоб я допомогла тобі, то і ти мусиш допомогти мені. І тому
кожного разу, як я скажу правду, ти визнавай це і відповідай мені
"так". Інакше ми ніколи не порозуміємось.
БОДРІКУР (бурмоче, д и в л я ч и сь з -п ід лоба): Отже... ні.
ЖАННА (суворо): Як ні
БОДРІКУР: Значить, так. Я не дуже до тебе палюся. ( Д о д а є
галянтно): Хоч, треба признати, ти дівчина дуже хороша...
ЖАННА: Добре, Роберте, добре. Без компліментів, прошу. Це мене
не ображає, а навпаки. А тепер, коли ми про це договорилися, то
уяви собі, що ти вже дав мені чоловічий одяг і що ми ось тут далі
обмірковуємо справу, спокійно й розважно, як і личить двом
мужчинам.
БОДРІКУР (ше й д а л і н е д о вір л и во ): Ну, ну, говори...
ЖАННА (с ід а є на кр а й стола, в и п и в а є решту ви н а із склянки): Отож,
мій друже, велике рішення вже за тобою. Настав, нарешті, час твого
надзвичайного діла, яке зверне на тебе увагу найкращих
державних чинників... Бо ти подумай: що там робиться серед наших
у Буржі, що там тільки робиться Адже самі не знають, за що
вхопитись. Англійці є скрізь. Бретонія й Андегавія покищо чекають:
хто дасть більше. Князь Бургундії, той позер на найшляхетнішого з
лицарів, нишком-тишком плете хитрі інтрижки й спритно вишкрябує
з трактатів щонайклопітливіші параграфи. Здавалося, шо можна
розраховувати принаймні на його невтралітет — коштував же нам
досить дорого. Та ось, за останніми вістками, князь задумав
оженити сина з англійською князівною. Ти уявляєш А армія
французька Ти ж знаєш сам, що воно таке. Сміливі хлопці, до
чарки й до шаблі, але тепер уже зневірені. Забрали собі в голову,
що, мовляв, нічого вже не можна вдіяти, що англієць верховодитиме
завжди. Безбатченко Дінуа — полководець розумний (що
не часто буває серед військовиків), алеж вояцтво вже не хоче його
слухати, та й самому йому все вже осточортіло. Тож гуляє і бенкетує
із своїми полюбовницями (та вже я його раніше чи пізніше
притисну). Крім того, він, як і кожен безбатченко, занадто вже кирпу
гне. Справи Франції цікавлять його насправді мало — хай собі,
мовляв, той здохляк Карло сам турбується своєю спадщиною... Ля
Гір і Ксентрай — це здоровенні, завзятющі бики; тільки й знають,
що атакувати й вимахувати шаблюками, рубаючи ворога вщент,
про що, зрештою, колись писатиме історія. Це майстри індивідуальної
дії, але артилерією орудувати не вміють і завжди
41