Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

ПРАЗЬКА ПОЕТИЧНА ШКОЛА
М икола Н є в р л и й
Між Першою і Другою світовими війнами найвищого художнього
рівня досягла українська поезія в діяспорі у творчості поетів Празької
школи. Не всі українські поети, що жили тоді у Празі, до неї належали.
Оскільки Олександер Олесь і Спиридон Черкасенко були
поетами старшого, ще дореволюційного покоління, і світоглядово
до неї не належали, то кілька лівоорієнтованих поетів —А. Павлюк,
В. Хмелюк, Мирослав Ірчан, С. Масляк, що входили до т. зв. Жовтневого
кола, були назагал радянофільські. Празьку поетичну школу
утворили художньо найталановитіші пореволюційні поети, більшість
з яких ще недавно зі зброєю в руках боролася за українську
державу і після упадку У HP опинилася за кордоном. Світоглядово
й тематично до неї належали Юрій Дараган, Євген Маланюк,
Леонід Мосендз, Олег Ольжич, Юрій Клен (Освальд Бурґгардт),
Оксана Лятуринська, Олена Теліга, Олекса Стефанович і два талановиті
закарпатські поети Іван Ірлявський та Іван Колос.
Є всі підстави вважати цю елітарну групу за школу. Всі ці
поети були зближені світоглядово, стильово й тематично. їхня
творчість викликала низку наслідувань і для їхнього й пізніших
поколінь стала школою. Більшість з них належала до т. зв. вісниківців,
тобто до тих, хто друкувався у В іс н и к у (1933—1939), що
його після Л іт ер а т ур н о -н ауко во го в існ и к а редагував у міжвоєнному
Львові талановитий критик і публіцист Дмитро Донцов (1883—
1973), якого большевицька критика, як лиш могла, називала —
лютим ворогом українського народу, фашистом і т. д, хоч твори
його в Радянській Україні не друкувалися. Можна по-різному
ставитися до його творчости, але — незважаючи на певні
промахи у його радикалізмі — не можна a priori викреслити її з
історії української суспільної думки. Донцов першим на Україні
еволюціонував від марксизму до націоналізму, який на українських
землях був викликаний національним гнітом, русифікаторською
й польонізаторською політикою ворогів України. Свою діяльність
він розпочав як член РУП (Революційної української партії),
пізніше Української соціял-демократичної партії. За Першої
світової війни він був головою Союзу Визволення України, після
Другої — викладав українську літературу в університеті у Монтреалі.
Друкуючись в європейській пресі, Донцов захищав права
Ця праця була прочитана на Першому конгресі Міжнародної асоціяції
україністів у Києві в 1990 році.
63