Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

б сюди, — то тільки я. Табличку, що проголосила б на віки вічні: "Тут
стояв будинок, в якому хтось був такий щасливий, як ніхто інший зі
смертних”.
Того дня, коли мені це спало на думку, я був дуже
задоволений. І відтоді продовжую свої щоденні відвідини, вже не
питаючи, навіщо, чому й коли, не роблячи проблеми з евентуальних
наслідків, і майже без жодного пов'язання з нею особисто, із
жінкою з крови і плоті, з якою давно втратив будь-який зв'язок. Не
знаю, де вона тепер, чи вийшла заміж, чи має дітей і чи щаслива
вона. Я навіть забув, коли це все почалося.
У моєму житті також сталися деякі зміни. Я здійснюю далі мою
щоденну прощу і люблю її, як першого дня. Дуже можливо, що я для
неї став тільки спогадом — і то трохи побляклим. Хіба тільки
згадає моє ім'я і то зрідка, і тоді в неї заледве майне думка: "Хто
зна, де він може бути, отой божевільний з моєї юности, який
запевняв, що так мене любить.. Мабуть, він про мене ані не
згадує".
З еспанської переклав Ігор Качуровський
24
Софія Налепінська-Бойчук, Дівчата з книгою (дереворит, 1927 р.)