Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

ськими організаціями, ідо виникають нині на Україні, а чи партапарат
і далі втручатиметься через свої партосередки в роботу підприємств,
колгоспів, слідчих, судових, державних органів Досвід
Угорщини, Польщі та інших країн Східньої Европи показує, що для
нейтралізації партійного (по суті, неконституційного і юридично
незаконного) втручання в роботу господарчих і державних інституцій
потрібно, поперше, ліквідувати систему номенклятури, згідно
з якою всі керівні пости обіймаються лише членами партії — за
санкцією обкому чи райкому; й, подруге, слід вивести партосередки
за межі трудових колективів та державних організацій.
Зробити це все без могутньої підтримки населення буде, очевидно,
не просто. Боротьба демократично обраних Рад Західньої України
за реальну, а не лише суто формальну владу в регіоні, думається, й
буде вирішальним випробуванням західньоукраїнського громадянського
суспільства на зрілість. Подібна боротьба розгорнеться
ближчим часом і в Києві та деяких інших містах, де незалежні від
Компартії демократи здобули більшість. Перефразовуючи чеського
соціолога Якоба Рупніка, можемо сказати, що з перемогою
демократів на виборах закінчується період опортунізму й починається
період громадянського суспільства.
1. Цей текст є авторизованим варіянтом доповіді, прочитаної англійською
мовою під час конференції на тему "The Re-emergence of Civil
Society in Eastern Europe and Central Soviet Respublics" у квітні 1990 p. у
Тексаському університеті в Остіні.
2. Можна згадати, звичайно, і більш оптимістичні прогнози, що з'являються
часом в ортодоксально-комуністичній та крайньо націоналістичній
російській пресі. "Нова Росія, — пише, наприклад, Едуард Володін
у газеті Литєратурная Россия, — не обернеться в другорядну державу.
Росія зостається Евразійським континентом з ус'ма природними ресурсами,
промисловим потенціялом та інтелектуальною снагою, а також —
нагадаємо в разі потреби — з атомовою зброєю й добре оснащеною,
технічно передовою армією; все це, разом узяте, утримує її в ряді найбільших
держав (цит. за: Soviet/East European Report. Radio Liberty. March
10,1990).
Проте подібні прогнози потопають у справжній зливі апокаліптичних
пророцтв, висловлюваних як у самому СРСР, так і за кордоном. "Після
п'яти років горбачовських реформ радянська економіка лежить у руїнах,
національні республіки прагнуть незалежности, держави-сателіти відходять
геть. Москва стала містом суцільного дефіциту”, — пише в журналі
Інсайт американський журналіст Генрік Берінґ-Єнсен («Insight», 14 травня
1990, стор. 8). "Радянська ідеологія обернулася в руїни, — вторить йому
знаний радянський дисидент Андрій Синявський, — і хоч би які спроби робились
її оживити, вона вже ніколи не оживе по-справжньому. Радянське
172