Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Париж, то ти можеш купити мені той ковпачок — і другий такий
самий твоїй дружині, якій ти наговорив стільки неприємного, сам
навіть цього не помітивши, як звичайно, зрештою... Ти ж, мабуть, не
хочеш, шоб я хворіла цілий тиждень. Занадто б нудьгував...
КАРЛО (п е р ем о ж ен и й ): Ну, хай уже. Замовте собі ті ковпаки. Як не
Архиєпископові, то вам треба сказати "так". Завжди та сама
комедія. Але попереджаю: не маю уяви, де я візьму грошей.
АНЬЄС: Підпишеш бон, платний з державної скарбниці, а там далі
буде видно. Ходи, Королівська Величносте. Приміряємо разом.
Волієш рожевий чи блакитний Думаю, що для твого обличчя
краще підходить рожевий.
КАРЛО (заско чен ий ): Як це Ви вже їх маєте
АНЬЄС: Нічого ти не тямиш у цьому ділі, мій любий. Щоб ковпаки
були готові на цей баль, то треба було замовити їх місяць тому. Але
ми були певні, що ти погодишся. Правда, Королівська Величносте
Побачиш, які довгі носи будуть у тих лондонських бабів. Карле! Це
велика перемога для Франції! (В и б іга ю т ь, п о с и л а ю ч и й о м у
поцілунки).
КАРЛО (п ід с в и с т у ю ч и , с ід а є н а троні): Смішать мене тими
перемогами. З усіма та сама забава: з Ля Тремуй, з Ксантрей, з
Дінуа... Завжди обов'язково мусить бути велика перемога. Алеж у
наш час усе треба купувати — великі перемоги так само, як і все
інше. А як у мене нема грошей, щоб купити собі велику перемогу,
що тоді Франція... Так, безумовно... А коли це переростає мої
можливості (Д іст ає п и с а л ь н е п р и л а д д я ) : Ну, що ж, побачимо.
Покищо підпишу бон до державної скарбниці. Будемо сподіватися,
що купець цим задовольниться. Державна скарбниця порожнісінька
— але на цьому папірчику того не видно (обертається д о К о р о л е ви
Й о л я н д и ): А може й тобі, тещенько, за одним махом Будь ласка.
Однаково мій підпис не варт нічого.
КОРОЛЕВА ЙОЛЯНДА (підходить ближ че): Дякую, але в моєму віці
мені вже не до ковпаків, Карле. Я чогось іншого бажаю.
КАРЛО: Знаю, знаю: зробити з мене великого короля. Але, кінецькінцем,
це вже справді набридає: всі хочуть зробити з мене
великого короля. Навіть Аньєс! Навіть у ліжку! Уяви собі, яка це
приємність. О, ти її добре вишколила! Скажи: коли ти нарешті
зрозумієш, що я тільки малий непомітний Валюа Я знаю, шо мій
дід Карло був великим королем. Але він жив уже після війни, коли
все було набагато дешевше. Зрештою, був багатий. А мої батьки
розтратили все. Відтоді у Франції пройшло бозна скільки девальвацію
і тепер я не маю грошей на те, щоб стати великим королем.
Роблю все можливе, аби зацитькати ту повійку Аньєс, без якої не
можу обійтися. Та, між нами кажучи, не тільки грошей мені
невистачає, але й відваги. А відвага — це щось дуже виснажливе,
та ще й небезпечне в такому хамському світі, як ми живемо.
48