Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

лива була літературна політика, яка намагалася спрямувати всіх
письменників, незалежно від їхніх замилувань, у рамки визначених
жанрів, стилів і політики". Суботін дає огляд творчости Михайла
Стельмаха, Олеся Гончара, Ірини Вільде, Олександра Довженка й
інших, а потім і Євгена Гуцала, Василя Шевчука і Юрія Щербака. На
думку Суботіна, подібне можна сказати й про українську драму,
яка "в тому самому періоді не виявляє жодних успіхів ні досягнень.
Найуспішніші драми того часу Івана Кочерги і Олександра Корнійчука".
Автор висловлює надію, шо українська література знову
створить і ствердить власне й оригінальне обличчя, повніше висловить
свідомість свого національного існування та свого місця у
світовій культурі".
SLOVO О VOJNI IGOREVOJ, IZVORNIK I PRIJEVOD. СЛОВО О
ПОЛКУ ІГОРЕВІМ, ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД. Загреб: в-во "Графічний
заклад" Хорватії, 1988, тираж 2,000.
У Загребі вийшов хорватський переклад С л о в а о п о л к у Іго р е ­
вім . Поміщений теж оригінал. Перекладач з "російської” мови Марко
Ґрчіч, його ж коментарі, а кінцеві висновки написали Йосип Братуліч
і Лев Дмитрієв. Уся використана література переважно російська:
Д. Ліхачов, Адріянова-Перетц, В. Виноградов, Ґреков та інші, з
південнослов'янських — Р. Нахтіґал (словенець), І. Есіх і А. Менац
(хорвати), В. Ганка (чех), а з французів переважно Мазон. З українських
досліджень С л о в а анічогісінько! Видання гарно оформлене,
поміщені чудові кольорові мініятюри з Р а д и в и л ів с ь к о г о літ о п и су з
XV ст. (Бібліотека Академії Наук СРСР, Ленінград) та з Л іт о п и сн о ї
іст о р ії п р о Іго р ів п о х ід , Лаптівський кодекс з XVI ст. (Державна публічна
бібліотека ім. М. Салтикова-Щедріна, Ленінград). У книжці є
теж переклади: "Слово про погибель російської землі" та "Тужіння
князя Інгвара Інґваровича" з "Повісти про зруйнування Рязяні
Батиєм” (обидва зі З б ір н и к а Ліхачова). Крім перекладу-переспіву є
ше докладний переклад з поясненнями. Й. Братуліч пише, що
С л о в о — "це щаслива сполука народної й епічної творчости Південної
Росії (Київської области)", наче б у ті давні часи справді існувала
Росія в сучасному хорвацькому розумінні, а не Русь-Україна.
Єдине в усій книжці слівце "український” є, до речі, нелогічно
вжите, коли цей автор пише, що "почалося дослідження зв'язків
С л о в а з російською й українською народною пісенністю".
SJAJ UKRAJINSKIH RIZNICA. СЯЙВО УКРАЇНСЬКИХ СКАРБНИЦЬ.
Загреб: Музейно-ґалерійний центр, 1989.
Торік у Загребі відбулася виставка "Сяйво українських скарбниць".
Того ж року вийшла книжка під таким самим заголовком.
243