Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Дісталам від Бодуена гаївки і коломийки, занесу йому. Мені здається, шо
Крамаренко припадково вчепився в стить візантійський, певно ще під
впливом твоїх паризьких робіт, а при других обставинах міг би імітувати
Мікеланджело чи ще щось іншого. Рисунка зовсім не розуміє, то є з натури
імпресіоніст... Рерих казав до Мальованої, що бачив десь твої речі, і дуже
йому сподобалися.19
Кореспондентка ще не знає про те, що А. Крамаренко з А.
Тараном готуються до виставки творів монументального характеру
(фрагменти темперних композицій, ескізів,20 виконаних після
поїздки по містах Італії). Навесні 1921 р. Л. Крамаренко перейме
після смерти Г. Нарбута його майстерню в Українській Академії
Мистецтв у Києві, і контакти-конфлікти його з М. Бойчуком
п родовжу вати муться.
Антоні Бушек, не маючи фінансової допомоги для власної
творчости,21 пристає до роботи в галузі ужиткового мистецтва,
створює школу-робітню порцеляни, де виховує неосвічену, "не
зіпсовану" навчанням молодь — "школу Бушка”.22
В серпні 1910 р. Михайло Бойчук з М. Касперовичем і С.
Налепінською вирушають у дальшу життєву путь. Вони здійснюють
подорож до Італії — Фльоренція, Равенна, Венеція. Хвилюючою
була зустріч із "живими", побаченими в натурі фресками обожнюваного
Джотто, з творами Чимабуе, іншими шедеврами проторенесансу.
Рівно через місяць Бойчук повертається ("повертається" —
пише він в листі до Бачинського)23 до Львова і оселяється в
будинку Наукового Товариства ім. Шевченка на вул. Чарнецького,
26. Він займає майстерню, щойно звільнену І. Трушем у зв'язку із
спорудженням власного будинку на вул. Обводовій. 24
Цьому світлому приміщенню в піддашші НТШ судилося
відіграти суттєву ролю у мистецькому житті Львова. М. Бойчук
виконав тут чимало живописаних і графічних творів, які тепер
сприймаються як програма його подальшої творчости. Тут написав
він кращу із своїх літературних праць — рецензію на коломийську
виставку 1912 p., в якій відбилася найглибша любов художника —
зачудованість красою народного мистецтва. В робітні він і мешкав —
у характерних для нього аскетичних умовах, серед кошів і скринь із
"зразками", спав на похідному ліжку під саморобною полицею й
розкішним старим подільським килимом на стіні. Цей куток
інтер'єру видно на пожовклих знимках М. Бойчука і С. Налепінської
1910-1911 pp.
У тому ж будинку НТШ проживав юрист Лев Стефанович із
сином і двома доньками, Ярославою і Ганною. До старшого сина
вчащав товариш, студент Краківської Академії Мистецтв Микола
Федюк. Тоді й сталася зустріч Михайла Бойчука з майбутніми
88