Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

жарти чи гру слів, полісемію або й слова, які передають в собі
більше інформації, ніж можна передати в іншій мові. Слово "прийти"
означає "прийти пішки", але, перекладаючи на англійську мову,
уживається слово "to come", яке не має цієї додаткової інформації.
Слово "доба" можна перекласти лише фразою: "the period covered by
twenty four hours" або "night and day".
Культурно пов'язана неперекладність, можливо, найкраще пояснюється
таким прикладом: японське слово "якута" може означати:
шляфрок, купальний халат, піжама, нічна сорочка та інші подібні частини
одягу, залежно від обставин. Це можна назвати "словосполучною
перекладністю”, бо ми не звикли уживати те саме слово для
різних частин одягу і мусимо перекласти слово "якута" різними словами,
залежно від контексту.6
Якщо взяти до уваги п'ять мовних рівнів — фонетичний і фонологічний,
морфологічний, синтаксичний, лексичний і семантичний,
то ми бачимо, що вони взаємновиключальні щодо еквівалентносте
У кожному перекладі буде лише одне спільне ядро — його стійкі семантичні
елементи. Поезія — найбільш здисциплінований жанр для
перекладу — найкраще це доказує. Яканебудь спроба надати фонетичну
еквівалентність вплинула б на порядок слів; морфологічна —
на значення і так далі.
Перекладач мусить також взяти до уваги читача, для якого робиться
переклад. Різного роду читач має різні потреби. Перекладач
мусить поставити питання: з якою метою написаний текст З якої
причини Чому автор застосував той чи інший технічний засіб Як
найкраще можна передати в перекладі саму особистість автора,
щоб текст "ожив", як в оригіналі7 Відповідаючи словами лінгвіста
Ньюмарка, переклад має бути "наскільки можна дослівним, а наскільки
треба вільним".8
У будь-якій мові, особливо в її ідіоматичних висловах, віддзеркалюється
історія країни, її традиції, культура, цивілізація, література,
навіть звички і смаки людей. Тому найважливіше, щоб перекладач
добре зрозумів оригінальний текст з усіма його нюансами.
1. Е. A. Nida and С. R. Taber, "The Theory and Practice of Translation"
(United Bible Societies), 1969, стор. 173.
2. P. П. Зорівчак, Фрезеологічна одиниця як перекладознавча категорія
(Львів, 1983), стор. 3-14.
3. Там же, стор. 16-17.
4. Б. Антоненко-Давидович, За ширмою (Мельборн, 1972), стор. 207.
5. S. Bassnett-McGuire, "Translation Studies" (Methuen, 1980), стор. 23.
6. J. C. Catford, "A Linquistic Theory of Translation" (Oxford University
Press, 1965), стор. 20-30.
7. В. В. Коптілов, Теорія і практика перекладу (Київ, 1982), стор. 9-14.
8. P. Newmark, "Approaches to Translation" (Pergamon, 1982), стор. 12.
62