24.12.2014 Views

Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

виважених катренах і октавах поет зобразив невпинний хід людської<br />

історії, завойовницькі походи ґаллів, ґоттів і антів, безперервні<br />

заміни одних племен іншими, життя і побут наших прапредків. Музейні<br />

експонати скеровують зір поета в сиву слов'янську минувшину:<br />

Поважна мова врочистих вітрин.<br />

Уривчаті передвіку аннали.<br />

— "Ми жали хліб. Ми вигадали млин.<br />

Ми знали мідь. Ми завжди воювали”.<br />

Вдячним матеріялом для творчости Ольжича стають міти<br />

("Змій"), середньовічне християнство ("Монастир”), тихий кабінет<br />

вченого ("Робітня"). Ольжич у своїй Ріні є більше неоклясиком.<br />

Його історичне мислення найглибше виявилося у розмірених гексаметрах<br />

поеми "Був же вік золотий", підкріпленої аналогічним<br />

епіграфом з Овідія: "Tertia post illam successit aenea proles". В пляні<br />

Овідієвих Метаморфоз Ольжич відтворює в ній чотири основні<br />

епохи історії людства — вік золотий, срібний, мідний і бронзовий. В<br />

такому історіософічному підході український поет перегукується в<br />

якійсь мірі з Шпенґлером, циклічне розуміння історії якого<br />

сприйняв також з певними коректами М. Хвильовий. Саме<br />

такий підхід і зближує Ольжича з Хвильовим у їх спільному<br />

баченні України, становленому в якійсь мірі також на Книгах битія<br />

кирило-методіївців. У збірці своєї революційної лірики Вежі<br />

(1940) Ольжич внутрішньою напругою свого вірша виходить на<br />

поле неоромантики. Тематично ця збірка зачерпнута вже з<br />

живого галицького підпілля 1930-их років. Але й тепер його художні<br />

засоби стримані й ощадні, мова — строга, уривчаста й лаконічна.<br />

Цим всім він — поет виразно модерний, нової світоглядової<br />

формації.3.<br />

Найстаршим з групи поетів Празької поетичної школи був Юрій<br />

Клен (Освальд Бурґгардт, 1891 — 1947), який творчо поєднав<br />

"пражан" зі школою київських неоклясиків, до якої сам належав.<br />

Будучи родом з німецьких колоністів на Поділлі, у вирі національного<br />

пробудження на Україні в 1910— 192 0-их роках він став<br />

українським поетом. Першим його твором був сонет "Сковорода”,<br />

що його з іншими своїми віршами публікував у 1924— 1929 роках<br />

в Радянській Україні. Там же багато перекладав із західніх літератур,<br />

що теж споріднило його з неоклясиками. 1931 року в складі<br />

письменницької делегації він від'їхав до Німеччини, де й залишився,<br />

бо на Україні почалися репресії. З початку 1940-их років О.<br />

Бурґгардт викладав слов'янські літератури у Карловому університеті<br />

в Празі, де й видав 1943 р. збірку своїх високохудожніх<br />

поезій Каравели. Перед нею вийшла октавами його поема про<br />

68

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!