Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

дента, прилюдно спалив американський прапор, — жодного покарання,
не дивлячись навіть на велике громадське обурення, не
було. Верховний Суд зробив такий висновок: право людини виразити
своє ставлення до політики уряду, хай навіть у такий ганебний
спосіб, є набагато вищим, ніж цінність державного
прапора...
— А як ви гадаєте, чи краще сприятиме обороні прав особи
майбутня нова Конституція України Як взагалі ви оцінюєте її концепцію
— На мій погляд, відповідною депутатською групою розроблено
дуже хорошу концепцію Основного Закону України — буквально
на рівні досягнень конституційного права країн з розвинутою
демократією. Щоправда, під час приймання, на жаль,
дешо було знижено, скажемо так, цінність концепції — була
досить сильна атака консервативних сил. Погодилися на компромісний
варіянт, концепцію прийнято, проте... з альтернативами...
Враховуючи розподіл сил у парляменті, боюся, щоб
ці альтернативи не перекреслили фактично всю велику працю по
розробці документа. Але є ще одна небезпека. Вона виявляється в
наших психологічних стереотипах, у рівні правової свідомости. Коли
взяти навіть "брежнєвську" Конституцію, там був формально присутній
досить великий перелік гарантій прав громадян. Одначе
багато з того переліку не діяло. Тож я і боюся, щоб ота наша звичка
нігілістично ставитися до законів не перенеслася на нову Конституцію.
І тому потрібно буде надзвичайно чітко працювати над текстом
Основного Закону, — щоб це були правові норми прямої дії.
Щоб там не просто було записано право на щось, а була конкретно
вказана форма реалізації цього права. Слід, на мій погляд, не побоятися
конкретизації навіть у тих моментах, які є, сказати б,
вічними, як свідчать досягнення демократії в інших країнах. Кажу
про те, що діє протягом сторіч, про те, що непотрібно міняти через
день.
— У розмові про закони і законність, про право і права особи,
очевидно, не можна ніяк уникнути горезвісної "справи С.
Хмари"...
— Я вважаю, що такі справи підвищують рівень екстремізму в
суспільстві. Хотів би пояснити це на ось такому простому
прикладі. Припустимо, мені наступили на ногу. Перше, що я скажу:
"Зійдіть, будь ласка, з ноги”. А мені, замість того, щоб зійти, починають
тиснути сильніше. Я тоді вже скажу рішучіше: "Слухай, ти
бачиш, шо на нозі стоїш! Відійди”. Але тобі й далі тиснуть, ще й усміхаються
в обличчя. Тоді ти робишся "екстремістом”— береш його й
відштовхуєш убік... Приблизно щось подібне нині коїться в Україні.
Справа С. Хмари — це намагання збурити суспільну ситуацію,
призвести до якихось конфліктів... Згадайте арешт О. Донія, що був
218