Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

— Так, Беатрісе, більш-менш.
— Тільки одна справа. І ти кажеш, то з тебе досить дурниць
З еспанської переклав Ігор Качуровський
ТАЄМНИЙ КУЛЬТ
Томас Стефанович
Можливості дедалі зменшувалися, аж поки не скоротилися до нуля.
На мої листи, дбайливо писані й вислані поштою, не надходили
відповіді, так само й на "записки", як я їх називав, себто на
сторінки, видерті з нотатників, рештки упакування, зворотні сторони
друкованих проспектів, в яких я повідомляв про свій мінливий
настрій, про свої мрії або про звичайну подію, для мене завжди
відживлюючу, — то я пройшов поблизу її дому, і шо ці "записки" я
особисто вкидав до поштової скриньки. Мої телефонні дзвінки не
осягали мети: або ніхто не підходив до апарату, або її приятельки
з того самого поверху обмежувалися відповіддю: "Ні, Селії немає".
Я міг дзвонити будь-якої години, але її не було ніколи. Я мусів
переконатися, шо вона дала точну інструкцію: якшо буду я,
заперечувати її присутність.
Протягом трьох місяців я щодня проходив повз її дім, щоб
зірвати листок з дерева напроти її спальні. Аж поки з дерева
восени не осипалося листя. Врешті дерево цілковито оголилося; і я
обмежився тим, що відламав гілку, яку повісив над моїм
письмовим столом.
Кілька разів я кидав троянди через верхню частину вікна, яка
була лише відхилена, аж поки вона її цілком не замкнула; не знаю,
чи вона це зробила через осінні холоди, чи на те, щоб я не міг
продовжувати своїх безглуздих вчинків. Котрогось дня я помітив,
що по той бік зачиненого вікна спущені дві фіранки: біла й блакитна,
і шо протягом кількох тижнів обидві зберігали точнісінько ті самі
згортки, тобто вона їх більше не відслоняла. Отже, її не було в
Монтевідео. Змінила помешкання чи тільки поїхала на вакації
Цього я не знав.
І що ж я міг чинити за таких обставин Я був такий безсилий,
ніби той, кому закрили останнє джерело світла, після того як йому
заборонили рухатись, не дають ні їсти, ні пити. Чи ж залишилося
щось, що в мене могли ще відібрати
Проте, як це траплялося багато разів, найбезнадійнішої хвилини
з'явилася розв'язка. Я подумав, що, незважаючи на невдачу, ніхто
не може заборонити мені далі любити її, якщо мені до вподоби,
22