24.12.2014 Views

Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Пізніше, в київський період свого юнацького життя, захоплював<br />

глядачів своїм вальсуванням з фігурами на льоду. Він був також<br />

добрим плавцем: легко перепливав Дніпро в Києві, запливав на<br />

Адолари в Гурзуфі, міг довго триматися на спині і навіть читати<br />

книжку. Влітку брав участь у грі в волейбол і крокет.<br />

Природа захоплювала його, дарувала йому душевну рівновагу,<br />

викликала поетичне надхнення. "Татуню" особливо зворушувала<br />

рання осінь, якій він присвятив багато прекрасних поезій.<br />

Він любив Україну усю, і свою рідну Полтавщину, і мальовниче<br />

Поділля. Найсильніші його поезії були надхнені цією жертвенною<br />

любов'ю. Як, наприклад, "Шехерезада II" або "Я полюбив тебе".<br />

Життєрадісний з природи, він спочатку вірив у революцію, як українське<br />

національне відродження, але швидко побачив, що замість<br />

відродження почалось руйнування України. Тому його вірш "В село”<br />

звучить мінорно:<br />

Блискучий сніг, колючий вітер,<br />

гудуть натягнуті дроти.<br />

Шляхів нема, немов хто витер,<br />

і важко проти вітру йти...<br />

Моїм першим знайомством з Чорним морем був дитячий курорт<br />

Люсдорф біля Одеси. Ми їздили на курорти до Криму (Ялта,<br />

Гурзуф, Місхор). Одного ранку в Гурзуфі татуньо і його приятель Абрашка<br />

поїхали човном далеко в море і взяли мене з собою. Несподівано<br />

нас оточила велика зграя дельфінів, які перекидалися<br />

навколо нас і могли легко перекинути човен. Абрашка дуже перелякався,<br />

а татуню зі мною почав голосно співати і дельфіни нас покинули.<br />

На Кавказі ми теж відвідали курорти (Сочі, Сухумі, Гагри).<br />

Влітку 1930 року у Сочі була написана ціла низка сонетів:<br />

"Спустившися на саме дно копальні", "На могилі Руданського",<br />

"Грановському", "Чудо", "Київ", "Чернігів".<br />

Ми жили на дачі (вікна якої виходили в помаранчовий садок)<br />

високо на горі. Тому кілька разів на день ми спускалися до самого<br />

моря і до нашої їдальні. Ми часто ходили до чудового ботанічного<br />

парку, де нас вражали Грандіозні дерева. Тут ми вечорами спостерігали,<br />

як розцвітала "Victoria Regia", цвіт якої татуньо описав в сонеті<br />

тієї ж назви:<br />

Три ночі ти, красуне величава,<br />

цвітеш, розклавши на воді листи,<br />

великі і округлі, мов щити,<br />

а серед них хрещатий Лебідь плава.<br />

188

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!