Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

вати. Будеш мені повторювати, що я мушу стати великим королем.
ЖАННА: Так.
КАРЛО: Це скучно. Слухай, ми мусимо залишитися тут самі
принаймні годину, щоб це зробило відповідне враження на них.
Якщо ти цілу годину говоритимеш мені про Бога й Францію — я не
витримаю. Пропоную ось що: говорімо про інші речі. (Р а п т о м
питає): Чи ти вмієш грати в карти
ЖАННА (здиво ван о ): Не знаю, що це таке.
КАРЛО: Це дуже приємна гра, що її придумали для мого батенька,
щоб його розважити під час недуги. Побачиш, я тебе навчу. Мене
воно вже почало нудити, як і все інше, зрештою. Але тобі, незвичній,
буде цікаво. (Риєт ься в я кійсь скрині). Сподіваюсь, що ще не вкрали.
Тут крадуть у мене все. А колода карт — це річ дорога. Тільки
найбагатші князі можуть собі купити. Мою залишив мені у
спадщину батенько. У мене ніколи не вистачить грошей, шоб купити
собі другу. Якщо ті свині вкрали... Ні, ось вона тут (верт аєт ься з
карт ами). Чи знаєш, що мій батенько був божевільний Іноді я хочу
бути його сином, щоб здобути певність, що я справжній король. А
іноді знову хочеться бути безбатченком, щоб не збожеволіти перед
тридцяткою так, як він.
ЖАННА (л а г ід н о ): А з двох цих можливостей котру волів би ти,
Карле
КАРЛО (з а с к о ч е н и й ) : Ого! Карлом мене називаєш! Скільки ж
несподіванок сьогодні! Який же справді багатющий день! Надіюсь,
що сьогодні не нудьгуватиму.
ЖАННА: Від сьогодні ти вже взагалі не нудьгуватимеш, Карле.
КАРЛО: Так Цікаво... Гм... Питаєш, що волію Отож тоді, коли
почуваю себе відважним, волію заризикувати божевіллям, але бути
справжнім королем. А коли відвага зникає — хотілося б кинути все,
втекти кудись за кордон і жити спокійно. Ти Аньєс знаєш
ЖАННА: Ні.
КАРЛО (т асую чи карт и): Гарна дівчина... З нею я теж не дуже
нудьгую. Тільки вона раз-у-раз вимагає, щоб їй щось купувати.
ЖАННА (поваж но): А сьогодні, Карле, чи почуваєш себе відважним
КАРЛО: Сьогодні (Н а д ум уєт ься). Так, мабуть, сьогодні в мене є
трохи відваги. Небагато, звичайно, але все ж трохи. Ти бачила,
зрештою, як я прогнав Архиєпископа.
ЖАННА: Карле, віднині ти завжди будеш відважний.
КАРЛО (зац ікавлен и й , нахиляєт ься д о н еї): Маєш на це спосіб
ЖАННА: Так, маю.
КАРЛО: Ти чарівниця Можеш признатися. Я нічого не маю проти. І
обіцяю тобі, що нікому не скажу. Тортури викликають у мене огиду.
Одного разу мене затягли подивитися, як палять на вогнищі
єретичку. Я блював цілу ніч.
ЖАННА (п осм іхаю чись): Ні, Карле, я не чарівниця, але спосіб маю.
55