Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

тимемо це, вдаватимемось до вигаданих квот на продукцію
базових галузей тощо — параліч промисловости гарантований.
— О д и н з к л я с и ч н и х іст оричних п р и к л а д ів свідчит ь п р о те, я к
а м е р и к а н с ь к и й р а д н и к б а н к ір із Діт ройт у Д о д ж , п р и с л а н и й
у р я д о м С Ш А д о Я п о н ії 1 9 4 9 року, л е д ь ст упивш и н а я п о н сь к у
з е м л ю , п р и м у с и в л ік в ід у в а т и д е р ж а в н і с у б с и д ії к о м п а н ія м і
ф ір м а м , п о ст а в и в ш и тим с а м и м м а л о н е в с і я п о н с ь к і п і д ­
п р и є м с т в а н а м е ж у банкрут ст ва. С п е р ш у я п о н ц і с п р и й н я л и ц е й
з а х ід я к н а ц іо н а л ь н у катастрофу, проте с ь о г о д н і п р о в ід н і я п о н сь к і
ек о н о м іст и розціню ю т ь те в о л ь о в е р іш е н н я я к п е р ш и й р іш у ч и й
к р о к н а ш лях у д о н и н іш н ь о ї п р о ц віт а ю чо ї е к о н о м ік и . Ч и н е в в а ­
ж аєт е ви , п а н е Ф окін, шо іс н у ю ч а політ ика дот ацій є у з а к о н е н и м
д е р ж а в н и м каталізатором деф іцит у
— Система державних дотацій — цілком нормальне явище.
Це — один із регуляторів ринкової економіки, при чому досить поширений
в усьому світі. Інша річ, що сфера їх використання має
бути зовсім іншою. Нині, в наслідок жахливих деформацій в
системі ціноутворення, ми використовуємо дотації як "рятівний
круг" для збиткових підприємств. Що, ясна річ, не найкращий
спосіб.
— Я к в и ставитесь д о ут ворення п ід п р и є м ст в із 1 0 О -в ід со т -
к о в и м ін о з е м н и м капіт алом на території У к р а їн и
— Досить спокійно, якщо вони справді працюватимуть на республіку
і повністю додержуватимуться існуючого законодавства.
— Щ о в и д у м а єт е ст осовно й м о в ір н о ї д о п о м о г и в ід к р а їн
З а х о д у
— Все має базуватися на ґрунтовних економічних розрахунках.
Іншими словами, ми не маємо права погоджуватися на будьякі
пропозиції, інакше можна вскочити до такої боргової ями, з
якої не видряпатися й нашим онукам. А я вже говорив, що ми й
так завинили перед ними.
— Я к в и особист о ставитесь д о вет еранів а м е р и к а н с ь к о го
б и знесу, котрі були за п р о п о н у в а л и с в о ї п о с л у г и
— Ветерани — вони всюди ветерани і перебувають під тиском
застарілих стереотипів. Тому, якщо вони плекають надію допомогти
нам так, як свого часу "допоміг” Одесі пан Гаммер
(йдеться про аміячний завод), то краще не треба. Якось уже
рятуватимемося самотужки. Ну, а коли ветерани-бизнесмени
також перебудувалися — ласкаво просимо. Проте й тут бажано не
сплутати горобця з соколом.
—Я к би в и оцінили, на в л а с н и й р о зсуд , п а н е п р е м 'є р е : чи д о ­
в ір я є н а р о д У к р а їн и н о во о б р ан о м у у р я д о в і
— Мені важко відповісти на це запитання. Нам бракує відповідної
соціологічної служби, через що немає й зворотного
зв'язку між народом і урядом республіки. Тож до рейтингів, які
213