Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

тим, чим так шедро обдарував найнижчі людські істоти, а саме:
більшою міркою простоти й здорового глузду.
КАРЛО (іронічно): І відваги!
КОРОЛЕВА ЙОЛЯНДА (лагід но ): І відваги, Карле...
КАРЛО: Наскільки я розумію, то ти за те, щоб владу в державі
віддати народові, отому добродушному народові, що посідає всі
чесноти, так А знаєш ти, що робить той добродушний народ, коли
влада випадково попадає до його рук Ти історію тиранів читала
КОРОЛЕВА ЙОЛЯНДА: Нічого з історії я не читала. У моїх часах
королівські дочки наукою не займалися. Вони вчилися тільки
прясти, як усі інші.
КАРЛО: А я читав і знав цю безконечну чергу жахіть і несамовитих
провалів. Іноді, коли тобі здається, шо я тільки бавлюся оцим більбокетом,
— я уявляю собі продовження цієї черги. Отож прийде час і
на те, що радиш ти. Прийде час на все... Одиниці з-поміж народу
стануть володарями держав, може й на час кількох століть — тобто
на блиск метеора по небі — і буде це час масового вбивства і
найпотворніших катастроф. А коли в день остаточного суду буде
підраховано все, то виявиться, що найрозпутніші з князів цього
світу коштували його менше, ніж ці чеснотливі мужі. Дайте моїм
французам чолов'ягу твердого кулака — з-між них самих таки, —
який би ними володів і за всяку ціну хотів зробити їх щасливими, і
ви побачите, що незабаром вони почнуть жаліти за своїм Карлом, з
його ледачістю й більбокетом. Я ж бо принаймні не теоретизую про
організоване щастя громадян, а сьогодні ніхто ще навіть і не здогадується,
яка це цінна прикмета.
КОРОЛЕВА ЙОЛЯНДА: Ти повинен покинути цю забаву більбокетом.
Також не сідати на троні навкарачки. Королеві це не личить.
КАРЛО: Не турбуйся цим, будь ласка. Коли я промахнуся в грі
більбокетом, то куля падає на ніс тільки мені, і нікому від цього
немає шкоди. Але хай лишень візьму кулю в одну руку, а кийок у
другу та почну сам себе трактувати серйозно, то куля падатиме на
носи вам усім, як тільки я дам маху. (Входять А р х и є п и с к о п і Д е Л я
Т р ем уй . С и д я ч и з гідніст ю на троні, як ц е п е р е д х ви л и н о ю зап о в ів ,
К а р л о зверт ається д о них): Архиєпископе! Генерале! Ви прибули в
добрий час. Я саме починаю володіти. Ось у мене куля і скіпетр.
АРХИЄПИСКОП (п р и гля д а ю чи сь у м онокль): Алеж це більбокет!
КАРЛО: Це наважно, Ексцеленціє. Тут головне —символіка. Адже
князеві Церкви, мабуть, не треба цього пояснювати. Але Ексцеленція,
видно, просив про авдієнцію, коли вас тут бачу.
АРХИЄПИСКОП: Прошу не жартувати. Дійшло до мого відома, що
деякі кола, які завжди інтригують і сіють хаос, впливають тепер на
Вашу Королівську Величність, щоб здобути авдієнцію для тієї дівиці,
про яку останнім часом скрізь усі говорять. Отож я і головнокомандуючий
армією прийшли заявити Вашій Королівській
50