Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

ДОКУМЕТАЦШ, ПУБЛІКАЦІЇ
ПІЗНАЙ САМОГО СЕБЕ!
(Лист-сповідь)
О л е г Коцю ба
...Любов родинна є найблагородніша, вона є підставою любови
ближнього, любови рідного краю. Плекайте любов родинну,
бо вона є першою умовиною шастя в житті народів.
Як довго поодинокі родини будуть такими згідливими,
люб'ячими, як Бог приказав, — так довго народу не побідить
ворожа сила...
Уляна Кравченко
Христос воскрес!
Здоров був, брате!
Не пам'ятаю вже, коли востаннє писав тобі, тому ти, мабуть,
дуже здивуєшся, отримавши мій лист українською мовою. Не
можеш не здивуватися, бо відколи ми пам'ятаємо себе, ми
писали і читали, говорили і мислили по-російськи. Тільки по-російськи!
А українські образні словечка і влучні вирази посилювали
сказане, підкреслювали нашу оригінальність, натякали на знайомство
з українською клясикою, культурою та життям українського
народу.
Ці дотепи були, так би мовити, українськими спеціями до щоденної
російської страви.
Ми, українці, пишалися тим, що знаємо чужу мову краще й
повніше рідної, були горді від того, що нам притаманний майже
московський акцент, характерна говірка з "ґ" замість "г", "а"
замість "о" у всіх словах, де зустрічаються ці звуки!
До певної міри це було справжнє ...чудо!
Так полтавець чи подоляк у ролі "москвича" робив таке ж
ефектно-потворне враження, як москвич чи пермяк у фраці парижанина
років сто тому.
При останній зустрічі у тебе в Києві (невже відтоді минуло
двадцять років!) я спитав тебе, чи ти замислювався над первопричинами
такого... чуда
З нетерпінням і гнівним притиском ти сказав, що не тільки не
замислювався, але й не збираєшся замислюватися над такими
"несуттєвими дрібницями". Та й не мені, молодшому, "шмаркачеві",
вести за собою старшого й досвідченішого!..
Я не хотів загострювати і без того нелегких і напружених
наших стосунків. До того ж тебе покликали до хворого, а я — в
свою чергу — поспішав у той самий день повернутися у нашу
221