Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Михайло Бойчук, Портрет митрополита Андрея Шептицького (шкіц, 1910-ті pp.)
— А в Монахів не хочеш — Я згодився. — Ну то поїдеш. Будеш мати
стипендію, тільки мусиш вступити до тамтешньої академії.
Поїхав, але багато там не навчився. І добре. Якраз на осінь мусів іти до
війська, в Далмацію, до моря. Побачив там нові слов'янські народи: сербів і
хорватів. Слухав їх гарних пісень, придивлявся до їх побуту, життя. У
війську був цілий рік. Потім на зиму повернув до тата. Заїхав до митрополита.
Він мене дуже радо вітав. Ми умовилися тоді, шо вже до Монахова
не поїду, а навесні виїду до Парижу.
Побачив, шо в Україну привозять з Парижу все що найменш цікаве,
маловартне. Тут ще з більшим запалом вивчав музеї. У першому ще місяці
мого побуту в Парижі я малював по пам'яті кілька образів з тих, що привіз
з Далмації. Ці мої малюнки побачив один товариш з Краківської Академії —
Бушек — і звернув увагу, що мої малюнки дуже схожі на сезанівські. Я
подивився і здивувався. Тоді почав його (Сезана) вивчати уважніше...
На цьому запис біографії М. Бойчука обривається. Цей
унікальний, надиктований самим митцем документ, який майже
81