Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

ства. Вони кажуть, що на півдні багато хліба, але [доставу] весь час
гальмує Українська військова рада. Після цього ми відправились у Харків,
де, ознайомившись, знайшли, що дійсно, хліба тут достатньо. Проте, коли
ми звернулись в комітет продовольства, тут нам сказали, що для Петрограду
вони хліба дадуть, так як в Петрограді "не всі більшовики, чому і
можемо дати хліб”... Якби Київська військова рада не перешкоджала
вивозу хліба, то можна було доставити [його] у Петроград.51
Вивезення продовольства з України на Північ і було головною
метою оголошення війни Центральній Раді, яка, захищаючи честь і
гідність громадян Української Народної Республіки від грабунку,
який організувала Рада Народних Комісарів на її території, перешкоджала
безкоштовному вивозу продовольства. Так, матрос
Акімов, що в складі делегації моряків-балтійців був відряджений
до Чорноморської фльоти в листопаді 1917 року, сказав 28 листопада
1917 р. на засіданні Центрального Комітету Балтійської
фльоти, що їм було поставлено завдання "організувати залізничний
і річковий транспорт для перевезення продовольства із
південних губерній".52
На думку Леніна, необхідна "тверда постановка продовольчої
справи для створення твердої і міцної армії”.53 Без України
продовольчу справу Радянська Росія вирішити була неспроможна.
Саме у створенні умов воєнним шляхом для організації
продовольчої справи на Україні і полягали, слід гадати,
інструкції В. Антонову-Овсієнкові, які він одержав від Леніна
напередодні свого від'їзду до Харкова. Розуміючи, що подібна
організація продовольчої справи може викликати протест і опір
українців, Ленін 10 грудня 1917 р. викликає до себе представника
від більшовиків України С. Бакинського, знайомить його
із завданням, поставленим перед В. Антоновим-Овсієнком,
пропонує йому негайно виїхати у Харків, щоб налагодити ділові
товариські стосунки між Антоновим-Овсієнком і місцевими партійними
і радянськими працівниками.54 Це завдання Леніна С.
Бакинський неухильно виконував протягом всього періоду боротьби
військ В. Антонова-Овсієнка з Центральною Радою.
Антонову-Овсієнкові ж для війни з українськими військами
потрібен був помічник, який зміг би перетворити військо, висловлюючись
словами Леніна, на військо "дисциплінових диктаторів
робітничої кляси, пролетарських диктаторів”, які б не залишили без
покарання жодного куркуля, жодного багатія і несторонника хлібної
монополії. І такий поплічник знайшовся: це — Муравйов, колишній
царський полковник, згодом есер. 8 грудня 1917 р. Ленін призначає
Муравйова начальником штабу загону військ Антонова-Овсієнка.
Воєнні дії на Україні цього пролетарського диктатора забезпечили
умови для організації продовольчої справи в Радянській
137