Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

договору Україна мислилась як незалежна держава. Але більшовики,
підписуючи Брестський мир з Німеччиною, розраховували на
резолюцію в ній, яка скине владу кайзера, в наслідок чого цей мир
буде анульований. І тоді дуже важливо, яка влада утвердиться в
незалежній Україні. Якщо влада Центральної Ради, то незалежність
України після анулювання Брестської угоди буде справжньою, і її
треба буде визнавати. Що приведе до відокремлення від Росії, відповідно
до IV Універсалу Центральної Ради. Якщо ж утвердиться
Радянська влада, то буде відновлена анексія України, яка була юридично
закріплена резолюцією І Всеукраїнського з'їзду Рад, в якій
визначалась Українська Республіка як федеративна частина Російської
Республіки.47
Для того, шоб надати допомогу маріонетковому урядові Народному
Секретаріятові в боротьбі за владу з Центральною Радою в
незалежній Україні, Ленін дає 1 березня 1918 р. вказівку надзвичайному
комісарові у справах України Орджонікідзе, згідно з якою
необхідне "створення єдиного фронту оборони від Криму до Великороси
з залученням до справи селян, рішуче і беззастережне
перелицьовування наших частин, що є на Україні, на український
лад — отаке тепер завдання. Треба заборонити Антонову називати
себе Антоновим-Овсієнком, він повинен називатися просто
Овсієнком. Те саме треба сказати про Муравйова (якщо він залишиться
на посту) та інших", бо за Брестською угодою всі великоруські
війська повинні бути відведені з України.48 Вірно зауважив
В. Затонський у своїх спогадах про ролю Леніна в боротьбі за
владу на Україні: "хитрий був, старий..."49
Другим приводом оголошення війни Центральній Раді став суворий
нейтралітет стосовно до Каледіна, який проголосила Центральна
Рада. Про те, що Центральну Раду штучно пов'язали з
Каледіним говорить ряд фактів. Одним із них є згадуваний вище
лист Ворошилова до ЦК РСДРП(б), в якому він писав: "Про каледіншину
у Вас в Пітері багато пишуть, але дуже мало з того, шо
з'являється в газетах відповідає дійсності. Ми живемо пліч-о-пліч з
донцями і нічого покищо”.50 Ту ж саму штучність ми знаходимо у
другому документі-протоколі засідання Центрального Комітету
Балтійської фльоти з 27 листопада 1917 р. На цьому засіданні
виступив матрос-балтієць Самсонов з повідомленням про наслідки
своєї поїздки на південь Росії для боротьби з Каледіном.
Ось що розповів Самсонов:
...наше завдання було виступити проти генерала Каледіна. По приїзді у
Петроград нам пояснили, що з боку Каледіна нема небезпеки, чому і
одержали інструкцію для врегулювання підвозу хліба у Петроград, а
також і у Москву, потім відправились у Москву, де нам довелося зустрітися
із мічманом Раскольніковим і його загоном, який нас направив у Московський
воєнно-революційний Комітет, де нам висвітлили питання продоволь­
136