Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

вона на мене зробила. Можете мені довіряти. Я знаю: ви гидуєте
мною і не маєте ні крихітки пошани до мене, але принаймні одне
мусите признати: шо я людина легкодушна, а це якраз відповідна
прикмета для цієї зустрічі. Серйозні речі мені дуже швидко набридають.
Прийму цю дівчину. Якщо вона примусить мене слухати без
позіхання балачки про рятування держави, — а це ще досі не
пощастило нікому, —то, видно, вона й справді здатна чинити чуда.
АРХИЄПИСКОП (бурмоче): Сільська дівка у короля...
КАРЛО: Ох, Ексцеленціє! Я все одно приймаю всяких людей. Не
натякаю тут на пана Де Ля Тремуй, який, очевидно, походить
прямісінько від Зевса. Але я чув, що й ви, Ексцеленціє, є, мабуть,
сином шинкаря. Це не закид, Ексцеленціє. Нічого поганого в цьому
нема. Навпаки, все це дуже природно, бож до священичого сану
призвело вас вино. З підвалу до престолу, так би мовити. Або я
сам, наприклад. Скільки ж то наслухався від вас, що це ще
невідомо, чи я справді королівський син Тож покиньмо цю забаву
у високошляхетне походження, коли не хочемо самі себе виставити
на посміховище. (Д о К о р о л е в и Й о л я н д и ). Ходімо, теще. Поможеш
мені приготуватися до прийняття цієї дівиці. Слухай, я надумаю
устругнути їй жартівливу витівку: одягнемо одного з пажів у
королівський одяг і посадимо його на троні (де він, зрештою,
виглядатиме краще, ніж я), а я стану собі десь збоку серед дворян.
Промова Божої післанниці до пажа! Це ж буде архікомічне!
(Виходять).
АРХИЄПИСКОП: Хай робить, що хоче. Це для нього тільки забава,
як і взагалі все. А загрозливого тут нічого немає. Навпаки,
прийняття тієї дівчини може втихомирити розбурхані пристрасті. За
два тижні люди зацікавляться якоюсь іншою Божою післанницею, а
про цю забудуть.
ДЕ ЛЯ ТРЕМУЙ: Ексцеленціє, я командую армією і можу тільки
ствердити, шо офіційна медицина вже вичерпала всі свої засоби, і
тепер ми віддані виключно на ласку всяких чаклунів, знахарів і
шарлатанів, одне слово, на тих, кого ви називаєте Божими післанцями.
Чим ми ризикуємо
АРХИЄПИСКОП: Генерале, з Господом Богом ризикується завжди
всім. Якщо Він справді прислав нам цю дівчину і вирішив стати по
нашому боці, то з клопотів не виліземо. Виграємо декілька боїв, і
тоді щойно почнуться всякі ускладнення й скандали. Довголітній
досвід церковного й державного діяча навчив мене, що ніколи не
слід стягати на себе увагу Господа Бога. Треба бути маленьким,
генерале, дуже маленьким і непомітним. (Д воряни займаю т ь м іс ц я
р а з о м з к о р о л е в а м и . П аж с ід а є н а троні, а К а р л о прот искаєт ься в
нат овп. А р х и є п и с к о п д о к ін ч у є т ихцем): Найстрашніше з Богом те,
що ніколи невідомо, чи нема тут якогось підступу диявола. Ну, годі.
Ось і вона. (У с і з іб р а л и ся біля трону, на я к о м у сидит ь паж. Входит ь
52