Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

І, фактично, лише після Другої світової війни панівним стало
електронне телебачення. Київ ще лежав у руїнах, коли 1947 року на
Хрещатику, 26 почалися роботи з проектуванням, а через два роки —
будівництво третього в СРСР (після Москви й Ленінграду) телецентру.
Поруч на високому пагорбі вулиці Бориса Грінченка
заклали 180-метрову телевізійну вежу (функціонувала до спорудження
1974 року на Сирці, неподалік від печально знаменитого
Бабиного Яру, нинішньої 380-метрової). Перший на Україні телевізійний
центр почав діяти 6 листопада 1951 року. Тоді у киян було
всього 150 телевізорів. Передачі велися через день невеликими
бльоками. В основному то були випуски новин і художні кінофільми,
концерти професійних артистів та аматорів, вистави київських
театрів. В 1954 році Київський телецентр отримав пересувну телевізійну
станцію (ПТС), і телебачення одержало можливості вийти на
вулиці й площі, завітати на стадіони й до театрів. Серед фундаторів
київського телебачення — директор студії кандидат мистецтвознавства
М. Пащин, головний режисер заслужений діяч мистецтв М.
Казневський, відповідальний редактор К. Вакуленко, художник С.
Зарицький, перша українська телевізійна дикторка О. Даниленко.
У 1955 році, слідом за Київською, почала діяти Харківська
студія телебачення. Наступного року голубі екрани власних телецентрів
спалахнули в Донецькій та Одеській областях. У 1957 р. до
ладу діючих стала Львівська телестудія. 1958 рік — час народження
Дніпропетровської і Луганської студій, а у 1959 році запрацювали
на Україні ще чотири програмні телецентри — у Симферополі,
Херсоні, Запоріжжі та Миколаєві. Далі було започатковане
власне телевізійне мовлення у Сумах, Чернівцях й Ужгороді. На
цьому спорудження програмних телецентрів на Україні на тривалий
час припинилося (не рахуючи введених у дію міні-телестудій
у Керчі та Конотопі, які невдовзі припинили своє існування). А натомість
телефікація республіки стала розвиватися шляхом прокладання
радіорелейних ліній та кабельних магістралей зв'язку для
подачі програм з центру до місцевих ретрансляторів. У 1962 році
за допомогою ретрансляційних мереж передачі Київської студії
телебачення одержали жителі Чернігова, Житомира, Білої Церкви,
Прилук, Вінниці, Богуслава, загалом їх приймали у семи областях
України. В тому ж році телецентр республіки розпочав мовлення по
другій програмі (передачі з Москви).
На порі постало завдання об'єднати зусилля обласних студій
телебачення для створення єдиної загальнонаціональної програми.
І от 20 січня 1965 року на своїх домашніх екранах глядачі
багатьох областей республіки вперше побачили заставку "УТ”
(Українське телебачення). Об'єднану телепрограму відкрила
репортажем "По рідному місту” Харківська студія, показавши
після цього прем'єру телевізійного спектаклю. Потім в етер
143