КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кінематограф початку ХХІ століття
ки кращі зразки авторського кіно в ембріональному, згорнутому стані містять
безцінні знахідки, здатні «запліднити» згодом продукцію «потоку»,
якщо такий утвориться. На початку ж ХХІ ст. парадоксальність вітчизняного
кінопроцесу полягала в існуванні авторського кіно, ігрового і неігрового,
за відсутності «середнього потоку». Така модель представляється формою
самозахисту, своєрідною спробою збереження життєздатності в екстремальних
умовах. Помітимо: авторське кіно, якому передрікали неминучу
загибель на тлі загальносвітової тенденції до нівеляції авторського начала
при так званій «смерті автора», а воно, це авторське кіно, в Україні продовжувало
існувати. Понад це — експансивно спрямовувалось на Захід фестивальними
шляхами, до того ж доволі успішно. Фільми охоче приймаються
селекційними комісіями найпрестижніших кінофорумів світу.
Новий для вітчизняного кінематографа досвід номінування української
картини на премію Американської кіноакадемії «Оскар» пов’язано з фільмом
Олеся Саніна «Мамай» (2002). Це видається вагомою підставою зупинитися
на фільмі більш детально. Стрічка є унікальною у своєму роді спробою
екранізації народного епосу, бо містить водночас українські та тюркські
народні сказання. Картина двомовна: епос звучить в оригінальних версіях
(українській та кримськотатарській), без перекладу.
Експозиція фільму — це легенда, що її оповідає мати своїй донці — історія
про те, як після кровопролитної війни в живих залишився один хлопчик,
який випадково опинився в колисці, що пливла по річці. Коли люльку прибило
до берега, дитину знайшла та вигодувала вовчиця. Хлопчик виріс, став воїном
та поїхав по світах шукати людей. У мандри він захопив свою колиску як святиню,
що зберігає душу роду. Цей заспів є лише канвою для примхливого
сплетення трьох історій, покладених в основу сюжету. Історія перша — це
«Дума про братів азовських» — українська народна пісня ХVІ ст., що розказує
про трьох братів-втікачів з турецького поневолення, які вкрали двох
коней. Дісталися ті коні старшим братам, і залишили вони молодшого пішого
брата в степу на невідворотну загибель. Історія друга має витоки в усній
народній творчості кримських татар — «Пісня дервіша про трьох доблесних
мамлюків» повідує як три брати-воїни доганяють крадіїв, що спокусилися
на тотем роду — священну Золоту колиску. Третя історія про те, як татарська
жінка знаходить в степу приреченого на смерть молодого козака, лікує його
та стає йому дружиною — це версія популярного драматичного сюжету про
Ромео і Джульєтту, де Він — українського роду, а Вона — татарського.
Присутня в картині і притчова історія понівеченої землі та висохлого
моря, до якого приходять спокутувати свої гріхи люди різних національностей
та віросповідань (християни, мусульмани). В фіналі на берег висохлого
115