КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кінематограф незалежної України
відеокамерою, у відеолисті колишній коханці, яка проміняла батьківщину
на американський добробут.
Персонажі фільмів Муратівської «міської прози» межі століть вражені
нудьгою буденності, що принципово відрізняє їх від кіногероїв 1970–1980-х
років, які існували в граничних екзистенційно-особистісних вимірах людського
буття, де внутрішня самотність поставала як «відчай», «туга», «закоханість»…
Оскільки кіноекран чутливо реагує на зміни у навколишньому світі,
помічені метаморфози видаються симптоматичними. Вони свідчать, що під
тонкою оболонкою культури посилюється екзистенційний хаос, збільшується
своєрідна душевна ентропія, а оболонка все витончується…
* * *
Дуже продуктивним видається порівняти динаміку у світосприйнятті,
що простежується у творчості іншого прихильника екзистенціальної проблематики
у вітчизняному кіно — Романа Балаяна. Фільм режисера «Два
місяці, три сонця» (1998) цілком слушно віднести до фільмів «міської прози»,
зосереджених на внутрішніх, буттєвих проблемах людини. Герой картини
— Олексій (Володимир Машков) генеалогічно пов’язаний з персонажем
культових «Польотів уві сні та наяву» Сергієм Макаровим, якого було
визнано «зайвою людиною», отже — справжнім «героєм свого часу».
Ос кіль ки обидва героя в певному розумінні є alter ego творця, несхожість
цих персонажів свідчить про зміну пріоритетів у світі автора. Для Романа
Балаяна геополітичне лихо у Карабаху відгукнулось біллю особистих втрат.
Вочевидь, саме цим обумовлена поява у фільмі режисера «людини в чорному»,
яка круто змінить розмірений хід життя Олексія. На початку картини
Олексій — успішний науковець-археолог, якого оточує коло друзів, красунянаречена,
а єдиною турботою видається захист докторської дисертації, що
має відбутися за два тижні. Несподівано доля Олексія робить крутий
розворот з появою вісника з «гарячої точки». Звістка про смерть молодшого
брата Олексія від рук російського капітана-«контрактника», закликає
до помсти. Військово-політичне протистояння, що відлунням дістається
до суто мирного міста, є лише тлом, на якому розгортається екзистенційна
драма героя. Саме внутрішній конфлікт становить основу авторського
дослідження. «Двокорінне» походження Олексія, сина чеченця і українки,
радикально загострює суперечливість образу відмінністю світоглядних
засад, характерних для двох первнів його кревної належності, адже чеченці,
принаймні формально, належать до мусульман-суннітів. Зрештою суміш
християнської та мусульманської крові героя є лише розгорнутою
79