КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Ірина Зубавіна
Морозова, а саме актуальний колись мотив офірування дитини, що постала
проти власного батька. Сцена вбивства одним з карателів хлопчика, який
помирає на руках батька, породжує закономірне питання: чому цей мовчазний
вершитель справедливості ставить своє розуміння «Закону» вище заповідей
Божих? І яке щастя передбачається побудувати на «сльозі дитини»?
Проте, режисер у суто професійному плані зняв свій 25-хвилинний дебют
досить «чисто», знайшовши точні типажі, психологічні й мовні характеристики
персонажів, промовисті деталі.
Варто було б лише тішитись режисерськими досягненнями, продемонстрованими
Віталієм Потрухом у «Законі», та не дає спокою впевненість, що
художник великою мірою програмує вектори майбутнього розвитку суспільства.
Наразі з непідробною зацікавленістю неупередженого погляду
мо ло ді автори звертаються до проблем своїх ровесників, старших людей,
дітей та маргіналів, інших представників незахищених верств громадської
спільноти, адже саме ставлення до них зазвичай є своєрідним камертоном
стабільності у суспільстві. Після сумних ознак нещасливого дитинства
у фільмі Тараса Томенка «Тир» (2000) та його ж похмурого дослідження
дитячої безпритульності у фільмі «Ліза» (2006) — фільмів, що діагностували
соціальні негаразди, на екранах все більше місця займають явища нашого
сьогодення, що програмують позитивну перспективу. У цьому контексті
варто пригадати фільми: «З найкращими побажаннями! Енвер», створений
Вікторією Мельниковою на базі Національної кінематеки України, «Рай»
Надії Кошман, «Божичі» Анастасії Марченко; «Стояла собі хатка» Олени
Фетисової, «Мій Авалон» Ганни Яровенко, створені на «Інтерфільмі».
Держава почала відпрацьовувати механізм закріплення успіху молодих:
після короткометражних дебютів їм надається можливість запуститися
з повнометражним дебютом. Так Валентин Васянович після короткометражних
фільмів «Старі люди», «Проти сонця», «Лінія» (2006) отримав замовлення
на ігровий повнометражний фільм «Подорож ідіота». Валерій Ямбурзький
після глядацького успіху «Приблуди» запустився з повнометражною стрічкою
«День переможених» (в основу сценарію покладено роман «Криза»
Володимира Яворівського), а Марина Кондратьєва отримала можливість реалізувати
власний сценарій ігрового фільму «Одного разу я прокинусь».
На жаль, короткометражні фільми практично неможливо побачити
у кінотеатрах, та й телеканали неохоче ставлять їх у сітку ефірного мовлення,
хіба що у нічний час. Заради справедливості слід зауважити, що проблема
прокату українського кіно в Україні стосується і повнометражних фільмів.
Отже, чи не єдиним «полігоном» для вітчизняного кіно залишається фестивальний
вимір.
176