КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кінематограф незалежної України
Шляхом національної ідентифікації.
Екранне «задзеркалля» 1990-х років
Після отримання Україною незалежності, коли символічний перехід через
«смерть-народження» активізував процеси ідентифікації, кінематографічний
вимір почав все яскравіше демонструвати симптоми своєрідного «синдрому
сирітства» після символічного «усунення батька».
Визнавши аналогією «втраченого об’єкта» спростований на символічному
рівні політико-культурний простір під назвою СРСР та комплекс ідей,
що складали певний утопічний Абсолют, видається цілком можливим запровадити
інтерполяцію лаканівської психоаналітичної методології щодо дослідження
закономірностей «дорослішання» національного кінематографа
України пострадянського періоду.
Означений момент радикальних втрат вважається вузловим і З. Фройдом.
Батько психоаналізу визначає його як такий, що відкриває можливості
для встановлення принципу реальності: «психічний апарат має наважитися
на прийняття реальних співвідношень зовнішнього світу, наважитися на внесення
змін у цей світ» 3 .
Ситуація, що на символічному рівні сприймається актом «усунення імені
Батька», стає формальним поштовхом для метафізичної тривоги. Відтак,
видається невипадковим, що кінематограф перехідного часу уражений «комплексом
сирітства»… П’янке усвідомлення набуття свободи затьмарювалось
страхом непевності, втрати. Саме в цьому полягала двозначність процесу руйнації
колись спільного культурного простору: омріяне звільнення від наслідків
авторитаризму водночас сприймались як певна нестача (втрата Абсолюту).
Загалом же «кінематографічна реакція» на процеси початку 1990-х викликає
виразні асоціації з психоаналітичними феноменами, що були описані Жаком
Лаканом як «фаза дзеркала».
Саме у кінематографі перших років незалежності процес ідентифікації за
допомогою екранних образів виразно асоціюється з лаканівською «фазою дзеркала».
Зиґмунд Фрейд називав аналогічну фазу розвитку дитини «нарцисичною»,
оскільки дитяче самоусвідомлення пов’язане з образами самоототожнення…
Механізми інфантильного ототожнення актуалізуються і у суспільстві,
переважно у фази розвитку, пов’язані з ідентифікаційною кризою, насампе-
3 Фрейд З. Положения о двух принципах психической деятельности // Основные
психологические теории в психоанализе. — СПб, 1998. — С. 99–100.
73