КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Ірина Зубавіна
Бондарчук), «Прорвемось» Олександра Кравчишина та «Happy people»
Олександра Шапіро.
У 2006 році кількість ігрових повнометражних стрічок перетнула позначку
десять одиниць: «Біля річки» Єви Нейман, «Аврора» Оксани Байрак,
«Богдан-Зиновій Хмельницький» Миколи Мащенка, «Вбивство у зимовій
Ялті» Олександра Муратова, «Два в одному» Кіри Муратової, «Ефект присутності»
Леоніда Павловського, «Запорожець за Дунаєм» Миколи Засєєва-
Руденка та Оксани Ковальової, «Інді» Олександра Кирієнка, «Інше життя
або втеча з того світу» Володимира Артеменка, «orANGElove» Алана Бадоєва,
«Помаранчеве небо» Олександра Кирієнка та своєрідний експеримент
по вживленню американського жанру «хоррор» в індустрію вітчизняних
розваг «Штольня» Любомира Кобильчука. На жаль, наближення до комерційного
успіху, замислене командою створювачів фільму, не відбулось.
Можливо, внаслідок розбіжностей сприйняття сутності лячного в координатах
різних культур. Розходження між технологічно досконалими втіленнями
архетипових жахів в американських «ужастиках» та презентаціями жахливого
в кіно України помітні навіть при біглому порівнянні. Авторам
«Штольні», видається, не вистачило іронії, аби представити розгорнуту антологію
американських жахів, подану у «Штольні», як відверту пародію
на американське кіно жахів. Надмірна «серьйозність» у поданні кічового
матеріалу виявилась згубною для цієї жанрової стрічки.
Збільшення числа повнометражних ігрових фільмів у кіноситуації
України після 2005 року цілком може вважатися своєрідним показником
загального підвищення тонусу суспільства. Виразним симптомом соціальнополітичної
активності став цикл фільмів, ініційованих подіями Помаранчевої
революції: Окрім ігрових стрічок «orANGElove» Алана Бадоєва та «Помаранчеве
небо» Олександра Кирієнка, слід згадати неігрові фільми, присвячені
подіям 2004 року: «NEVSEREMOS! Люди з Майдану» Сергія Маслобойщикова
та цілий корпус зразків тематично-актуальної кінодокументалістики.
Найбільш цікавою за формою у цьому тематичному зрізі видається
стрічка кліпмейкера Алана Бадоева «orANGElove», яка по суті є величезним
кліпом, де свідомо порушена логіка монтажних стиків, що і видає типологічну
приналежність фільму. До вагомих переваг цього твору слід віднести
переконливість операторської роботи. Чого не скажеш про драматургію
та режисуру. Попри всі намагання оповісти історію кохання, вільність щирого
вияву почуттів, органічність виконавців у кадрі спростовується штучною
умовністю ситуації, замішаної на таких «гарячих» інгредієнтах, як смерть
від СНІДу гомосексуального партнера господаря квартири, який з горя
вирішує здати помешкання молодятам, а щоб їм життя раєм не здавалося,
172