КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кіноіндустрія: деякі аспекти очима практиків
до глядача, як вітчизняного, так і іноземного. Тобто є виробництво, є прокат,
як кажуть дистрибуція, між ними — різні заходи, спрямовані на те, щоб
привернути увагу до фільму (аби картина була помічена чи-то фестивалем,
чи покупцями).
Якщо звернутися до світового досвіду, то лише в окремих випадках
бачимо об’єднання різних функцій в компетенції однієї організації. Так
в Польщі існує Польський кіноінститут (Polski Instytut Sztuki Filmowej),
який розподіляє кошти, займається і виробництвом, підтримкою прокату,
дотаціями польським дистриб’юторам; кіноклубами, просуванням картин
на кінофестивалі, влаштуванням кінотижнів польського кіно за кордоном,
а також пошуком партнерів по копродукції. Проте, здебільшого ці функції
роз’єднані. Приміром, «Голланд-фільм» займається тільки промоцією, він
не надає кошти для виробництва голландського кіно. Схоже завдання стоїть
і перед нашою фундацією. Тобто, кажучи побутовою мовою, — винести цей
продукт на Бессарабський ринок або в супермаркет, яскраво «упакувавши»
та забезпечивши системою рекламних заходів та промоматеріалів. Яскрава
обкладинка з гарною рекламою, безумовно, привертають увагу.
Тому необхідно «підтримати» фільм рекламними плакатами, постерами,
прес-релізами, буклетами, іншими промо-матеріалами. Все це треба
готувати.
Пригадую, коли два роки тому Олександр Шапіро привіз на Форум
«Берлінале» свій фільм «Happy People», ми ходили з ним до іноземних
дистриб’юторів, роздавали їм DVD-копії фільму, пропонуючи його купити.
Цим має займатися окрема організація — пристойною «упаковкою» продукту
та просуванням.
Минулого року, під час перших відвідин Каннського кінофестивалю
Катериною Ющенко, ми пройшлись ринком, по павільйонах — навідали
стенди німецької «Джерман фільмз» («German Films») і швейцарської «Свісс
філмз» («Swiss Films»), зайшли подивитися, як презентують кіногалузь наші
сусіди — чехи, словаки, болгари, поляки, румуни, боснійці. Пам’ятаю,
на боснійському стенді нашу увагу привернув яскравий альбом про локації
частин Боснії, де можна знімати неповторні ландшафти. На польському
стенді аналогічне видання представляло країну за регіонами: де є річки, ліси,
якісь старожитності, де є певні особливості. Катерина Михайлівна подивилась
і сказала: треба представити наш Крім, наші Карпати, східну частину, де
є чудові пейзажі, де багато унікальних краєвидів.
І восени, у жовтні, ми зареєстрували офіційно Українську кінофундацію
як приватну організацію, зробивши це за аналогією до Фінського
Кіноінституту, Шведського Кіноінституту, які є позадержавними орга-
223