КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кінематограф початку ХХІ століття
видається, що вдалося створити музику, яка має відношення до загальнолюдської
душі. Ця музика всім зрозуміла і дуже гармонійна, оскільки народжується
вона з пісень вітру, з колискових наспівів матерів всіх народів…
Для мене принципово важливою була історія продовження життя…
Замість характерної для українського кінематографа метафізики розритих
могил з’являється колиска, орієнтація на «позитив». Все виразніше
відчувається, що глядачі втомилися від постійного споглядання руйнування,
тління, знищення, вони хочуть живих людських історій, співпереживання,
катарсису, ствердного прикладу і позитивної енергії творення. Мабуть, тому
останнім часом намітилася нова тенденція — все частіше творча молодь
починає займатися гармонізацією простору. Одні намагаються творити нову
гармонію з осколків старого світу, інші — силуються породжувати її наново,
оголошуючи себе з юнацьким максималізмом Адамом і Євою».
Зрештою, глядачеві сомому доводиться вирішувати, до якої з означених
категорій відносить себе Олесь Санін, з огляду на його фільми. Принаймні
«Мамай», з його «неопоетичною» стилістикою, великою мірою став «піснею
забутих предків», підтвердивши владність, принаймні впливовість традиційної
поетики у кіносвіті цього режисера, захопленого оновленням візуальної
образності.
У кінематографі періоду свідомого націобудівництва розвивається шар
історико-біографічних фільмів, надії і устремління героїв яких пов’язані
переважно з відстоюванням незалежності України в різні історичні періоди.
2002-м роком маркіровано вихід першої серії фільму Миколи Мащенка
«Зиновій-Богдан Хмельницький». Сценарій цієї костюмованої історичної
драми про гетьмана України базується на трилогії «Богдан Хмельницький»
письменника Михайла Старицького. Автори сценарію Микола Мащенко
та Андрій Яремчук. Оператор постановник Сергій Борденюк. Виконавець
ролі Богдана Хмельницького — актор Національного драматичного театру
ім. І. Франка — Володимир Абазопуло.
Події фільму віднесено до часів визвольної боротьби українського
народу проти польського поневолення — доби «хмельниччини». Не випадково,
визнаний романтик українського екрану зацікавився подіями ХVІІ ст.
Адже сучасний кінематограф, у пошуках активного національного героя
радо зазирає в глибини історії, звертається до романтичної доби українського
лицарства (бо саме так потрактовується козацтво). Саме тоді на тлі
визвольного руху в Україні був поширений активний спосіб життя «vita
maxima at heroika», на відміну від того, що здобув розповсюдження
з ХVІІІ ст., негероїчного існування «vіta minima», в якому вбачаємо витоки
сучасної «внутрішньої еміграції» українства.
119