КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Ірина Зубавіна
мистецтв «Кришталеві джерела», Всеукраїнський фестиваль фільмів і радіопрограм
для дітей та юнацтва «Золоте курча» тощо.
З метою презентації нових імен в Україні і світі колекції вітчизняних
фільмів зберігаються на DVD-носіях у «запасниках» міжнародних кінофестивалів
«Молодість», «Контакт», «Відкрита ніч». Випущено колекцію фільмів
«Відкритої ночі» на семи дисках. Українською кінофундацією, роботу якої
очолив багаторічний керівник фестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі,
активно запускаються у культурний обіг «свіжі» фільми. Більш докладну
інформацію про особливості презентації та просування у світі вітчизняного
кіно за часів зміцнення його бренду, у добу, коли вектор розвитку кінобізнесу
перетворився на один з пріоритетних напрямів галузі, винесено у Додатки.
Стало традицією, що найбільш поважні фестивалі, окрім основної конкурсної
програми, мають низку супутніх програм — ретроспективи, панорами
перспективного, нового кіно тощо. Одним з найбільш репрезентативних
показів вітчизняних фільмів сьогодні є Панорама українського кіно у межах
Міжнародного кінофестивалю «Молодість». Задля переконання у строкатості
палітри вітчизняних фільмів дозволимо собі навести у Додатках огляд
програм Панорами українського кіно, що проходили у межах ХХХV і ХХХVІ
фестивалів «Молодість», відповідно у 2005-му та 2006-му роках. Статті за
цими матеріалами були свого часу надруковані на сторінках поважного
часопису «КІNО-КОЛО».
Радикальні кіноексперименти
як презентація субкультур
До радикальних експериментаторів у вітчизняному кіно варто віднести
Оксану Чепелик, яка гучно заявила про себе, зафільмувавши за сценарієм
Оксани Забужко «Хроніки від Фортінбраса» (2002). Ця стрічка інспірувала
свого часу дискусії, обговорення та звинувачення авторки у «гріхах» фемінізму,
вторинності, надмірного радикалізму тощо. Європейського вигляду
бізнес-вумен впевнено прямує у черево закинутого напівзруйнованого завода,
де потрапляє у руки двох неповноцінних збоченців чоловічої статі, які
розпинають страдницю на ланцюгах десь під стелею індустріального монстра
і катують, зриваючи одяг з безпорадної красуні, пускаючи фрагменти
кінохроніки на розпяту жіночу плоть, начебто на «тіло екрану». При цьому
хронікальні кадри являють версію вітчизняної історії у її «нетитульному»
варіанті, а подану нібито через призму свідомості відверто «пересічного»
свідка подій. Таким «непримітним» персонажем був Фортінбрас у шекспі-
178