КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кінематограф початку ХХІ століття
віддаленість між молодою генерацією та поколінням «батьків»; нетиповий
образ Київа «Під тінню мансард» Миколи Воротинцева — погляд на місто
з висоти його дахів, що використовуються за різним призначенням й несуть
відбитки неповторних людських доль; казкова подорож-знайомство
з історико-архітектурними пам’ятками — Олеським, Кам’янець-Подільським,
Хотинським укріпленнями, що розглядаються у їхній нерозривній єдності
з природними ландшафтами, у фільмі «Замки України» Артема Сударєва,
чимало інших цікавих робіт.
Орієнтація українського кінематографа на підтримку молодого короткометражного,
а також авторського кіно, мала позитивні наслідки. Значна
частина фільмів стали резонансними, отримали плідну фестивальну долю.
Появу вагомої кількості цікавих кінематографістів нової генерації слід
віднести до яскравих і водночас парадоксальних проявів «малокартиння»
першої «п’ятирічки» 2000-х.
2005 року закінчено виробництвом 4 повнометражні ігрові стрічки:
«Секонд-хенд» Ярослава Лупія за оповіданням Олександра Жовни, спільний
фіннсько-російсько-український проект «Дев’ята рота» (режисер Федір
Кадр з фільму Олени Фетисової «Вероніка і саксофон»
171