КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кіно в Україні часів «перебудови»
тичний фільм «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» (1986, Володимир
Шевченко). Після вибуху на четвертому блоці атомної станції саме команда
режисера Українській студії хронікально-документальних фільмів
Володимира Шевченка одна з перших прорвалась до епіцентру подій.
Документальну оповідь про трагедію продовжують хронікальнодокументальна
трилогія Ігоря Кобріна «Чорнобиль. Два кольори часу» (1988)
і фільм цього ж режисера «Пробудження» (або «Наслідки Чорнобиля»,
1992). Роллан Сергієнко знімає «Дзвін Чорнобиля» (три серії: 1986–1989)
та документально-постановочний «Поріг» (1988) — фільм, що перетнув поріг
замовчування наслідків лиха і визначив кордон байдужості з боку партійного
керівництва; потім були «Наближення до Апокаліпсису. Чорнобиль поряд»
(1990), «Чорнобиль. Тризна» (1993) та інші фільми «чорнобильського циклу»
режисера, який зберіг вірність темі на довгі роки, продовжуючи знімати картини
про чорнобильську трагедію навіть тоді, коли інші колеги з різних причин
припинили розробку болісного матеріалу. У 1989 році Георгій
Шкляревський знімає «Ми-кро-фон!» та «Тінь Саркофагу» та розвиває тему
у фільмах «Таємничий діагноз» (1990), «Зона тривоги нашої» тощо.
Кадр з фільму Михайла
Бєлікова «Розпад» (1990)
21