КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

Кінематограф початку ХХІ століття
* * *
Поезія прийшла до Ніки в 4 роки. Вважається, що 8-річну поетесу
з Ялти «відкрив» Євген Євтушенко. В коротеньких поезіях Ніки привертала
увагу зрілість почуттів, гідна дорослої людини. В 10 років вийшла перша
збірка її віршів «Чорновик», а у 12 — Ніка Турбіна отримала «Золотого Лева
святого Марка» на Венеціанському поетичному фестивалі (до неї, серед
поетів радянської доби таку нагороду мала лише Анна Ахматова).
Збереглися кадри з фільму 20-річної давності («Ніка» режисера
Галактіонова-Стезенка): дівчинка з родимкою на верхній губі та зачіскою
аля-паж, самозаглиблено читає вірші, заворожуючи величезну авдиторію
серйозністю недитячої інтонації, що контрастує з юним обличчям та безпосередністю
поведінки. В пам’яті залишилися ледве вловимі інтонації
Юлії Друніної, Анни Ахматової, Белли Ахмадуліної та бездонні дитячі очі,
від погляду яких — мороз по спині. Натхненне обличчя маленької Ніки
викликало занепокоєння як провісник чогось невідворотного. Додавала
неспокою постійна присутність поруч з дитиною її мами, яка тримала
доньку за руку, наче підтримувала її, або утримувала, не даючи зірватися
у прірву. Коли ж руки розімкнулися, Ніка залишилась сам на сам з правдою
про себе.
Фатальний злам у долі Ніки відбувся, коли їй виповнилось 13 років. Її
мама вийшла заміж, народила другу дитину. Ніка сприйняла це як зраду.
Трагедія поглибилась, коли Ніка подорослішала, і співвідношення філософічного
змісту віршів з віком їх авторки втратило свою парадоксальність.
Відтоді траєкторія творчого польоту перетворилася на траєкторію падіння.
Феномен дитини-дива розвіявся у дорослому житті, а, можливо, як поет
Турбіна вичерпала себе, сповістивши світу все, що мала сповістити, у дитячому
віці.
Потім був рік навчання у ВДІКу, на курсі А. Джигарханяна, зйомки
в головній ролі ігрового фільму, шлюб 16-річної Ніки з 76-річним професором
психології, поїздка до Швейцарії, розлучення, повернення до Москви,
вступ до Університету культури, робота в дитячому театральному гуртку
при ДЕЗ десь на задвірках Москви, вірші на клаптиках паперу та обривках
газет, приховування страшної правди: Поезія залишила її. Позбутися розпачу
Ніка намагалася в наркотичному драйві, в алкогольному сп’янінні.
Звідси й багаторазові замахи на самогубство як жести відчаю і хворобливого
бажання уваги.
Драматичне зіткнення образів 6-річної Ніки — дівчинки, яка з натхненним
самозреченням читає власні вірші, Ніки дорослої — сповненої вульгарного
куражу красуні, брутальної, але не позбавленої шарму, і нарешті —
145