КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...
КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...
КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Ірина Зубавіна<br />
бачувані вигини невблаганної долі. Алла Пасікова, відома своїм дипломним<br />
повнометражним експериментальним фільмом «На краєчку світу» (2002).<br />
Цю стрічку було створено в якості дипломної роботи після навчання<br />
на факультеті кіно і ТБ Київського державного інституту театрального мистецтва<br />
ім. І. Карпенка-Карого (КДІТМ). Процес створення фільму тривав<br />
близько п’яти років, упродовж яких Аллі Пасіковій вдалося з власних курсових<br />
та дипломної робіт змонтувати повнометражний фільм. Допомагали<br />
їй у цій роботі оператор Вадим Ільков і Георгій Фомін, які до того ж були<br />
співавторами сценарію. То була перша повнометражна стрічка за попередні<br />
десять років, створена силами студентів КДІТМ. Фільм знято за оповіданням<br />
Г. Г. Маркеса «Дуже стара людина з величезними крилами». Ідея досить<br />
цікава: кінець світу — це не глобальна катастрофа, а внутрішнє відчуття<br />
тотальної руйнації. Як-от в житті героя, який втратив роботу, зневірився<br />
у вірності дружини… З відчаю пішов порибалити та знайшов пораненого<br />
янгола. Відвіз його на велосипеді додому, з родиною познайомив. А невдовзі,<br />
під час вечірки в кабаку, того ж янгола випадково застрелив з пістолету<br />
знайомого дільничного міліціонера. Після необачного вбивства янгола все<br />
у світі, а також у фільмі, остаточно зіпсувалося. Хіба що пластичний ряд<br />
завдяки операторській майстерності Вадима Ількова певною мірою компенсував<br />
недоліки звуку (місцями діалогів зовсім не чутно), а часом — і брак<br />
смілу. Ускладнена кіномова викликає підозру, що послання закодовано, свідомо<br />
перетворено на «шифровку» для утаємничених. Можливо тому, що<br />
режисерові довелося викинути в кошик значну частину матеріалу. Туди ж,<br />
вочевидь, потрапили загублені уламки окремих сюжетних ліній. Використання<br />
філософічних текстів Х. Борхеса та В. Креймера надмірно обтяжило хитку<br />
сценарну основу фільму. Драматургія, сказати б, від початку доволі рихла,<br />
в останній третині фільму розвалюється остаточно, що режисер героїчно<br />
намагалась компенсувати екстраординарними діями — задля ефектності<br />
фінальної сцени висаджує в повітря старенький гелікоптер свого батька.<br />
Погодимось: цей зорганізований у повітрі вибух — «широкий» вчинок.<br />
Навіть Андрон Кончаловський у своєму «Домі дурнів» — фільмі із значно<br />
більшим бюджетом, ніж дипломна робота української студентки — замість<br />
гелікоптера підпалював макетований брухт! Проте, з катарсисом у стрічці<br />
«На краєчку світу» щось не склалося. Натомість пригадався уривок діалогу<br />
головного героя з приятелем-міліціонером:<br />
«– І чого тобі не вистачає?<br />
– Якби ж я знав, чогось такого чарівного».<br />
Тоді, у 2002-му, після перегляду цієї експериментальної роботи залишилось<br />
два домінуючих враження. Перше: дипломниця вже вміє ”показува-<br />
174