01.02.2014 Views

КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

КІНЕМАТОГРАФ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - Інститут проблем ...

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

Ірина Зубавіна<br />

бачувані вигини невблаганної долі. Алла Пасікова, відома своїм дипломним<br />

повнометражним експериментальним фільмом «На краєчку світу» (2002).<br />

Цю стрічку було створено в якості дипломної роботи після навчання<br />

на факультеті кіно і ТБ Київського державного інституту театрального мистецтва<br />

ім. І. Карпенка-Карого (КДІТМ). Процес створення фільму тривав<br />

близько п’яти років, упродовж яких Аллі Пасіковій вдалося з власних курсових<br />

та дипломної робіт змонтувати повнометражний фільм. Допомагали<br />

їй у цій роботі оператор Вадим Ільков і Георгій Фомін, які до того ж були<br />

співавторами сценарію. То була перша повнометражна стрічка за попередні<br />

десять років, створена силами студентів КДІТМ. Фільм знято за оповіданням<br />

Г. Г. Маркеса «Дуже стара людина з величезними крилами». Ідея досить<br />

цікава: кінець світу — це не глобальна катастрофа, а внутрішнє відчуття<br />

тотальної руйнації. Як-от в житті героя, який втратив роботу, зневірився<br />

у вірності дружини… З відчаю пішов порибалити та знайшов пораненого<br />

янгола. Відвіз його на велосипеді додому, з родиною познайомив. А невдовзі,<br />

під час вечірки в кабаку, того ж янгола випадково застрелив з пістолету<br />

знайомого дільничного міліціонера. Після необачного вбивства янгола все<br />

у світі, а також у фільмі, остаточно зіпсувалося. Хіба що пластичний ряд<br />

завдяки операторській майстерності Вадима Ількова певною мірою компенсував<br />

недоліки звуку (місцями діалогів зовсім не чутно), а часом — і брак<br />

смілу. Ускладнена кіномова викликає підозру, що послання закодовано, свідомо<br />

перетворено на «шифровку» для утаємничених. Можливо тому, що<br />

режисерові довелося викинути в кошик значну частину матеріалу. Туди ж,<br />

вочевидь, потрапили загублені уламки окремих сюжетних ліній. Використання<br />

філософічних текстів Х. Борхеса та В. Креймера надмірно обтяжило хитку<br />

сценарну основу фільму. Драматургія, сказати б, від початку доволі рихла,<br />

в останній третині фільму розвалюється остаточно, що режисер героїчно<br />

намагалась компенсувати екстраординарними діями — задля ефектності<br />

фінальної сцени висаджує в повітря старенький гелікоптер свого батька.<br />

Погодимось: цей зорганізований у повітрі вибух — «широкий» вчинок.<br />

Навіть Андрон Кончаловський у своєму «Домі дурнів» — фільмі із значно<br />

більшим бюджетом, ніж дипломна робота української студентки — замість<br />

гелікоптера підпалював макетований брухт! Проте, з катарсисом у стрічці<br />

«На краєчку світу» щось не склалося. Натомість пригадався уривок діалогу<br />

головного героя з приятелем-міліціонером:<br />

«– І чого тобі не вистачає?<br />

– Якби ж я знав, чогось такого чарівного».<br />

Тоді, у 2002-му, після перегляду цієї експериментальної роботи залишилось<br />

два домінуючих враження. Перше: дипломниця вже вміє ”показува-<br />

174

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!